Про це пише Phys.org.
Порівнявши геном сучасної людини з генами декількох одомашнених видів тварин і їх диких побратимів, вчені знайшли споріднені , що відповідають за риси одомашнення, такі як покірність або витонченість рис.
Результат показав наявність статистично значущої кількості таких генів, які є і у домашніх тварин, і у сучасної людини, але немає у їх диких родичів і неандертальців.
На відміну від приручення, яке мало місце у випадку перетворення вовка в собаку, самоодомашнювання відбувається без участі активного втручання в процеси інших видів. Відповідно до цієї гіпотези люди (а також інші види, наприклад, бонобо) одомашнили себе самі.
В якості контрольної групи, для уточнення результатів, використовувалися гени інших приматів. Було виявлено, що ні у шимпанзе, ні у орангутанів, ні у горил немає істотного збігу в генах з людиною і одомашненими видами.
"Одна з причин, чому вчені стверджують, що людина одомашнили себе сама, це наша поведінка. Сучасні люди покірні і толерантні, як і одомашнені види тварин. Наші вміння домовлятися і навички соціалізації є ключовими факторами сучасного пізнання, - говорить професор Седрик Бокск. - Друга причина в тому, що сучасна людина, в порівнянні з неандертальцем, володіє більш витонченими рисами обличчя. Ця особливість присутня також і у домашніх тварин в порівнянні з дикими".
За словами дослідників, ці результати підкріплюють гіпотезу самоодомашнювання і допомагають пролити світло на один з аспектів, який робить нас людьми - на наш соціальний інстинкт.
"Ми вважаємо, що цей збіг допоможе нам пояснити наші особливості сприйняття і те, чому ми проявляємо таку разючу схильність до співпраці, але це ще доведеться перевірити. Те, що ми зробили зараз - це звузили набір генів, які слід перевірити експериментально", - каже Бокск.
Читайте також: Люди не стануть сильнішими і не будуть жити довше. Вчені пояснюють, чому наш вид досяг межі розвитку