Пораненому алігатору надрукували хвіст на 3D-принтері

Десять років тому в вантажівці з екзотичними тваринами, конфіскованими у незаконних торговців, екологи знайшли важко пораненого алігатора без хвоста

Як пише National Geographic, рептилію перевезли в реабілітаційний центр і почали конструювати протези.

Хвіст в допомагає маневрувати при ходьбі і плаванні, тож у дикій природі тварина з такими травмами полювати не може, а отже приречена на голодну смерть.

Екологи перевезли алігатора до герпетологічного товариства Фенікса, і дали ім'я Містер Стаббс. А в 2013 році його історією зацікавилися вчені з університету Мідвестерн в Арізоні.

Вони зробили для алігатора штучний хвіст, але через п'ять років Містер Стаббс помітно зріс, і йому знадобився новий протез. До того ж перший був зроблений за зліпком хвоста іншого алігатора, що заважало Стаббсу комфортно пересуватися, адже у кожної рептилії цього виду центр ваги розташовується індивідуально.

Для розробки нового протеза потрібно було "зняти мірки". Ризикувати життям вчені не захотіли, тож замість гіпсових зліпків використали 3D-сканування.

Спеціальна програма дозволила точно розрахувати розмір і ідеальну форму хвоста для його кріплення на тіло рептилії. Незабаром в справу пішла технологія 3D-друку. Як матеріал знову був обраний силікон, і алігатор отримав відразу кілька знімних хвостів, які він носить по черзі.

Зазвичай протези для тварин створюються на основі нейлону або полілактиду (PLA), але вчені бачать за силіконом велике майбутнє, і Стаббс, який отримав відсутню частину тіла, одночасно став випробувачем нової технології.
Фахівці відзначають, що експеримент проходить успішно: алігатор ходить і плаває практично так само, як і його здорові родичі.

Два види австралійських сумчастих мишей потрапили в список тварин під загрозою вимирання через "суїцидальні сексуальні практики". Вони просто забагато спаровуються.

Раніше біологи опублікували унікальне відео з рибами-вудильниками, зняте в Атлантиці на глибині 800 метрів. вченим вперше вдалося зняти спаровування цих риб.

За допомогою гризунів вчені хочуть обдурити смерть: голі землекопи живуть незвично довго для ссавців свого розміру, майже не відчувають болю, стійкі до раку, а також здатні затримувати дихання на 18 хвилин, тож давно привертають увагу вчених, які працюють над загадкою старіння.