Дослідження опубліковане в журналі Nature.
Вчені вважають, що 4,5 мільярди років тому, коли Сонячна система тільки формувалася, в ній утворювалося безліч протопланет, які постійно зтикалася одне з одним, або знищуючись, або ж зростаючи при цьому.Саме з фрагментів протопланет утворилися багаті вуглецем астероїди, які й досі обертаються навколо Сонця.
Новий аналіз складу уламків одного з таких астероїдів з 2008 року вказав на те, що він був уламком однієї з втрачених планет Сонячної системи.
Метеорити Алмахата Сітта пролетіли над Нубійською пустелею в Африці десять років тому. Усередині збережених уламків виявили кристали алмазу діаметром до 100 мкм.
Існує кілька гіпотез, що пояснюють походження алмазів в астероїдах. Згідно з першою, невеликі алмази утворюються при зіткненні великих, планетоподобних твердих тіл, але вони зазвичай у 100 разів менші за виявлені вченими.
Друга гіпотеза пояснює походження космічних алмазів конденсацією вуглецю в хмарах міжпланетного газу і пилу - але такі кристали повинні бути ще меншими.
Науковці, які вивчали алмази нубійських метеоритів запропонували інше пояснення: вони вважають, що ці кристали виросли в надрах протопланети до того, як вона зіткнулася з іншим небесним тілом.
За іншими мінералами, що входять до складу метеоритів, вчені оцінили розмір "алмазної" протопланети. Щоб створити тиск, необхідний для формування сульфідних кристалів, протопланета повинна була бути не меншою за Меркурій чи Марс.
Читайте також: Перший турист до Місяця: кого Ілон Маск запустить у космос на найпотужнішій ракеті SpaceX