Про це йдеться на офіційній сторінці у твіттері.
"Вони продемонстрували спосіб створення надзвичайно коротких імпульсів світла, які можуть бути використані для вимірювання швидких процесів, в яких електрони рухаються або змінюють енергію", - йдеться в пресрелізі.
Повідомляється, що ці досягнення дали можливість фізикам спостерігати дуже швидкі процеси, які раніше були недоступні для детального аналізу.
"Тепер ми можемо відкрити двері у світ електронів. Аттосекундна фізика дає нам можливість зрозуміти механізми, керовані електронами. Наступним кроком буде їх використання", - сказала голова Нобелівського комітету з фізики Єва Олссон.
Анн Л’улльєр, чиє відкриття 1987 року виявило появу численних обертонів світла при проходженні інфрачервоного лазерного випромінювання через інертний газ, відіграло важливу роль у започаткуванні цієї подорожі.
У дослідження П’єра Агостіна ультракороткі світлові імпульси тривали всього 250 аттосекунд кожен. Його колега Ференц Крауш займався іншим видом експерименту, в якому він виробив один світловий імпульс тривалістю 650 аттосекунд і вивчав його властивості.
П'єр Агостіні з Університету штату Огайо (США). Народився в 1951 році в Парижі. Він здобув докторський ступінь з фізики в Університеті П’єра і Марії Кюрі в 1979 році. Потім він переїхав до США, де працював в Національному лабораторії Лоуренса Берклі, а потім в Університет штату Огайо. В 1992 році він став професором фотонних наук та технологій в цьому університеті.
Агостіні також є членом Французької академії наук, Американського та Європейського оптичного товариства. Вiн отримав багато нагород i премiй за свої досягнення, серед яких - премії Шарля Гарда Таунаса (2005), Артура Шевалле (2007), Квантової електронiки i оптики (2013) та Золотого медаллю КНР за науковий прогрес (2016).
Ференц Крауш з Інституту квантової оптики Макса Планка та Мюнхенського університету Людвіга Максиміліана (Німеччина). Народився в 1962 році в Румунії, закінчив Венський технічний університет, де здобув докторський ступінь з фізики в 1991 році. Потім він працював в Австралійському національному університеті та Університетському коледжу Лондона, де розробив методи генерації й контролю надшвидких лазерних імпульсів.
Анн Л’улльєр з Лундського університету (Швеція) стала лише п'ятою жінкою-лауреаткою за всю історію нагороджень Нобелівською премією з фізики, яку вперше вручили в 1901 році. Народилася науковиця в 1958 році в Парижі, здобула докторський ступінь в 1986 році. Потім вона переїхала до Швеції, де працювала в університеті Лунда як викладач з 1995 та професор з 1997 року. Очолює групу аттосекундної фізики, яка вивчає рух електронів у режимі реального часу, який використовується для розуміння хемосекундних фізичних реакцій на атомному рiвнi. У 2003 році вона та її група побили світовий рекорд з найменшим лазерним імпульсом у 170 аттосекунд.
Нобелівська премія - це висока нагорода, яка вручається щороку за великі досягнення в науці, технологіях, культурі або суспільстві.
Торік трьом фізикам було присуджено Нобелівську премію з фізики за революційні дослідження в області квантової механіки, які демонструють незвичайну поведінку фотонів, які знаходяться в спеціальному стані заплутаності. Їхні роботи виявили порушення фундаментальних принципів класичної фізики та відкрили нові можливості для квантової інформатики.
У Стокгольмі (Швеція) та Осло (Норвегія) з 2 жовтня триває Нобелівський тиждень, під час якого оголошують імена найвидатніших науковців, письменників, миротворців і економістів, які отримають престижну міжнародну премію за 2023 рік.
Розклад оголошення лауреатів 2023 року:
1 вересня цього річ у Нобелівському фонді повідомили, що посли всіх країн, які мають дипломатичні представництва у Швеції та Норвегії (включно з РФ і Білоруссю), будуть запрошені на церемонію вручення премії в грудні. Фонд заявив, що прагне включити навіть тих, хто не поділяє цінності Нобелівської премії. У МЗС України відреагували на цю заяву та закликали Нобелівський фонд переглянути своє рішення й не запрошувати послів Росії та Білорусі.
Днем пізніше все-таки скасували запрошень послів РФ і Білорусі на вручення "Нобеля". Речник МЗС України Олег Ніколенко це рішення назвали перемогою гуманізму.
2 жовтня лауреатами Нобелівської премії з галузі фізіології та медицини стали вчені Каталін Каріко та Дрю Вайсману за їхні відкриття, які дозволили розробити мРНК-вакцини проти COVID-19.