Що з цим не так? Виникає дика залежність від рішення керівника: неугодні не отримуватимуть премії й сидітимуть на голому окладі, можуть так і до звільнення доводити. Це завжди зона для маніпуляцій і корупційних ризиків. Працівники мають бути впевнені, що є тверда сума, яка гарантовано в них є щомісяця.
Я категорично проти популізму і за те, щоб держслужбовці отримували гідні оклади за свою працю. Їх робота дуже важлива, як і робота депутатів всіх рівнів. Але коли ми щось реформуємо, то це має бут комплекс дій.
Що і як ми реформували?
Несемось!
Читайте також: Очистити політичну систему під час війни можна й без виборів
Які наслідки?
Зараз відбуваються чудеса зі штатними розкладами. І це не в одній бюджетній установі.
Дивилася запис пленуму Верховного Суду, як виявилося, дуже цікаво у них там, не гірше, ніж у парламенті. Це тепер одна з моїх улюблених установ. Я б сказала рідна. Раніше я помилково думала, що світ суддів дуже скучний і гнітючий. А тут буває часто не сумно.
Для розуміння: торік у Верховному Суді скоротили кількість посад. Порівнювали з апаратом Верховної Ради й визначили, що високий рівень забюрократизованості. Скорочення зекономило державі немало коштів. Війна у нас. Тому тут подякуємо за економію тим, хто вирішив економити.
Зараз штат залишився на тому ж рівні, але штатку формували за вищезазначеним принципом.
Суддя Пророк пропонував відкласти питання штатки й довивчити. Його не послухали. Ну, не слухати Пророка — тут це помилка. Пророк. До речі, цей суддя мав активну позицію, коли мова йшла про російський паспорт одного з суддів. І от ціннісних громадян завжди видно у кожному секторі.
Було помітно, що низка суддів теж наголошують на тому, що слід розібратися зі штаткою і мати більше часу. Про це сказав, до прикладу, суддя Пільков на пленумі, і я бачила пост судді Кібенко.
Як сказала мені одна дуже мудра людина, яку я тут не згадую: "Уже скоро дійде до того, що всі будуть керівниками, й не можна буде вже нікого кудись послати".
Факт.
Читайте також: "Рейдер з мандатом" у Верховній Раді
Але, щоб не подумали, що з Верховним Судом щось не так, тут треба наголосити, що це не їх вина, але їх проблема. Це так неспланована політика держави почала замість реформування деформувати сектор держслужби.
Якщо вони не підуть на такі зміни — вони поставлять під удар свій апарат. А де потім брати людей? Тобто по суті Верховний Суд робить те саме, що і народні депутати з апаратом Верховної Ради — захищають своїх.
Інші бюджетні установи можуть вчиняти так само, бо ніхто не має визначеності, які будуть оклади та що на них чекає. Хто не зробить фокуси зі штатками — може втратити своїх працівників, які підуть туди, де ці фокуси встигли провести.
Мінфін обіцяє контролювати, щоб не вийшли за рамки бюджету.
Ну, європейським партнерам скажуть, що ми ввели 70/30. А штатки вже ж вони так достеменно вивчати не будуть...
Тут би треба синергії й від уряду, і від НАДСу, і від парламенту. Але її поки нема... Тому маємо новорічні перегони зі штатками.
Про авторку. Ірина Федорів, журналістка та викладачка
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.