Дрони над Дунаєм: як Росія тестує Румунію на тлі ударів по українському зерновому експорту

Справжня ціль Кремля значно ширша, ніж просто терор українських міст. Адже під ударами опинилася головна артерія, через яку Україна сьогодні експортує зерно до світу – чорноморські порти та Дунай, який також критично важливий і для Румунії. Більше про це пояснить Еспресо. 

Прецедент, якого раніше не було

винищувач F-16, фото: gettyimages

24 липня сталося те, чого за роки повномасштабної війни не траплялося ще жодного разу: румунський винищувач F-16 збив російський безпілотник над територією своєї країни

Дрон-порушник знищили в повіті Бузеу. Наступного дня, 25 липня, приблизно о 8:30 ранку за місцевим часом, ще один ворожий безпілотник впав за 10 кілометрів на захід від міста Сфинту-Георге в повіті Тульча. А вранці в неділю, 26 липня, о 10:13, третій дрон розлетівся на уламки над територіальними водами Румунії в районі Суліна–Кілія.

Три збиття за три доби. Президент Румунії Нікушор Дан не підбирав дипломатичних евфемізмів: він назвав те, що відбувається, "неприпустимим і неприйнятним", наголосивши, що йдеться не просто про повітряний простір Румунії, а про повітряний простір НАТО та Європейського Союзу одночасно. Генеральна прокуратура Румунії підтвердила: щонайменше один зі збитих дронів був типовим "iахедом" – тим самим, яким Росія щоночі закидає українські міста.

За даними Міністерства національної оборони Румунії, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну було зафіксовано 33 випадки порушення румунського повітряного простору російськими безпілотниками. Показово, що 18 із них, тобто понад половина, сталися лише у 2026 році. З них саме ці три і були офіційно знищені винищувачами. Ще приблизно у 50 випадках на території Румунії просто знаходили уламки або цілі безпілотники, які не збивали – з різних причин, зокрема юридичних. У травні дрон впав на багатоповерхівку в Галаці й поранив двох мешканців, але у Міноборони Румунії пояснювали, що збити його не встигли, бо на виявлення, ідентифікацію та ураження цілі було лише близько чотирьох хвилин.

Румунія відповіла не лише ракетами. 27 липня до Міністерства закордонних справ викликали російського посла Володимира Ліпаєва. Йому продемонстрували уламки збитого російського безпілотника, вручили ноту протесту та повідомили, що одного зі співробітників посольства оголошено persona non grata – він має залишити країну протягом п'яти днів. Того ж дня Бухарест відкликав свого посла з Москви для консультацій. 

Це був не просто дипломатичний демарш, а сигнал Кремлю: Румунія розглядає безпеку Дунаю та Чорного моря як питання власної національної безпеки. Саме тут розташований найбільший чорноморський порт Констанца, проходить стратегічний дунайський транспортний коридор і реалізується газовий проєкт Neptun Deep. Будь-яка спроба Росії перетворити цей регіон на зону постійної небезпеки означає загрозу не лише для України, а й для економічних та енергетичних інтересів самої Румунії.

Дорога забавка для збиття дешевого дрона

Цікаво, що за даними румунського телеканалу Digi24, на перехоплення трьох безпілотників пішло по одній ракеті "повітря–повітря" AIM-9X Sidewinder на кожну ціль – а це приблизно 400 тисяч доларів за штуку, тобто близько 1,2 мільйона доларів лише на боєприпаси. Якщо додати льотні години F-16, паливо й технічне обслуговування, підсумкова сума операцій сягає приблизно 1,5 мільйона євро (близько 1,7 мільйона доларів) за три дні. 

У румунському Міноборони прямо визнають, що використовувати дорогі авіаційні ракети проти відносно дешевих дронів – економічно безглузда розкіш, і вже шукають дешевші рішення. Втім, нові системи протидії безпілотникам – одна ізраїльського виробництва, інша розробляється спільно з Україною – очікуються не раніше наступного року.

Тобто ситуація виглядає так: Росія відправляє дрони, собівартість яких обчислюється десятками тисяч доларів, а країна НАТО витрачає мільйони на кожну хвилю перехоплення. Це саме та математика, на яку Кремль і розраховує, коли говорить про "виснаження"– тільки цього разу виснажують не українську протиповітряну оборону, а бюджет і нерви країни Альянсу.

Румунія – не перша

При цьому варто нагадати, що Румунія не стала першою країною НАТО, яка збила російський дрон над власною територією. Цю першість ще у вересні 2025 року здобула Польща. У ніч на 10 вересня 2025-го майже два десятки російських безпілотників перетнули польський кордон з території України та Білорусі, залетівши на глибину до 300 кілометрів. Польські та союзні винищувачі (переважно нідерландські F-35) збили щонайменше три-чотири дрони, тоді аеропорти Варшави, Жешува та Любліна тимчасово зупиняли роботу, а прем'єр Дональд Туск ініціював консультації союзників за статтею 4 Північноатлантичного договору.

Різниця між двома епізодами показова. Польський випадок був масованим і одномоментним – майже 20 дронів за одну ніч, що виглядало або як прямий тест на реакцію Альянсу, або як наслідок навчань "Захід-2025" у Білорусі, коли частина цілей просто збилася з курсу (принаймні, таке було "офіційне пояснення" з боку Мінська). 

Румунський випадок – розтягнутий у часі, точковий і повторюваний: по одному дрону щодня, три дні поспіль, в одному й тому ж прикордонному районі – дельті Дунаю. Це вже не схоже на якусь випадковість чи навігаційний збій. Це більше нагадує серію контрольованих уколів – перевірку на те, чи готова Румунія платити за захист власного неба, перш ніж почне шукати спосіб домовитися чи заплющити на це очі.

Головне: чому саме зараз і чому саме тут

Портові крани Ренійського морськового торговельного порту, фото: Вікіпедія

І ось тут доречно поглянути ширше за хроніку збитих дронів. Одночасно з інцидентами в румунському небі Росія різко посилила удари по морській інфраструктурі Одещини, фактично паралізувавши рух суден до українських портів. За даними Адміністрації морських портів України, атаки на порти й судна стали особливо інтенсивними саме в липні. Путін ще в грудні 2025-го робив анонс, пригрозивши "розширити номенклатуру" ударів по портовій інфраструктурі, суднах і кораблях, що заходять в українські порти, назвавши "найрадикальнішим способом" – повне відрізання України від моря.

Наслідки для зернового ринку виявилися майже миттєвими. Аналітики зернового ринку відзначають, що судновласники фактично перестали пропонувати судна для рейсів в українські порти, а закупівельні ціни на зерно в Одеській області практично обвалилися. За даними Спілки, у січні–червні 2026 року морським шляхом з України пройшло 88,4% усього агроекспорту – 24,6 мільйона тонн зернових і олійних, левова частка з них через Чорноморськ. Тобто удар завдають саме по тій артерії, від якої залежить вісім із десяти тонн українського експорту, і завдають його якраз у розпал сезону, коли на кону валютні надходження до бюджету, закупівельні ціни для аграріїв і врешті – виживання фермерських господарств, для яких продаж урожаю нового сезону є питанням фінансового виживання до наступного. Крім цього варто зауважити, що українське зерно – це також порятунок для мільйонів людей в бідніших країнах, тому безпека з його перевезення – це також питання виживання тисяч людей. 

Російська логіка тут доволі прозора й цинічна одночасно. 

Якщо морський коридор через Велику Одесу стає надто небезпечним і надто дорогим для страхування – трейдери й аграрії шукають обхідні шляхи. І шлях цей веде через Дунай: дунайські порти, баржі до румунської Констанци, вантажівки й залізниця через прикордонні термінали на кордоні з Румунією, Угорщиною, Польщею. Ринок уже реагує: вартість фрахту барж з українських дунайських портів до Констанци підскочила з 12 до 30 доларів за тонну, а низький рівень води в річці лише додає клопоту й без того перевантаженому маршруту. Будуються нові прикордонні термінали – "Вадул-Сіретський" на кордоні з Румунією, мультимодальний "Чорнотисів" на стику з Угорщиною та Румунією.

Саме в цей момент, коли Дунай перетворюється на рятівний обхідний коридор українського зерна, у небі над річкою починають з'являтися і вибухати російські безпілотники. Збіг у часі і географії тут занадто демонстративний, щоб бути випадковим. Логіка Кремля прочитується без особливих зусиль: якщо не можна повністю заблокувати український морський експорт, можна принаймні зробити токсичною й альтернативу – показати Румунії та румунським портовим операторам, що прийом українського зерна дунайським маршрутом теж не буде безкоштовним у сенсі безпеки. Це класична гібридна тактика – тиснути не лише на саму Україну, а й на її сусідів і партнерів, підвищуючи для них ціну співпраці настільки, щоб зваженість почала переважати солідарність.

До речі, для Кремля зовсім не обов'язково знищувати румунську інфраструктуру як українську. Достатньо створити навколо неї атмосферу постійного ризику, щоб кожна тонна українського зерна ставала дорожчою в перевезенні, страхуванні та логістиці.

Що про це кажуть аналітики

Українські та західні експерти цю логіку в цілому підтверджують, хоча й акцентують на різних нюансах. 

Наприклад, політичний аналітик Гліб Остапенко, коментуючи 24 каналу інциденти в румунському небі, зазначав, що подібні проблеми цілком можуть повторитися і біля узбережжя Туреччини, Болгарії, Греції. Бо йдеться про системну "прощупувальну тактику" вздовж усього чорноморського периметра, а не про поодинокий випадок з Румунією. Питання, за його словами, у тому, чи Європа дійде до якогось хоча б рамкового врегулювання, чи процес ескалації продовжуватиме розкручуватися – і європейським арміям рано чи пізно доведеться визначатися з власною роллю в цій війні, бо ресурс України для самостійного продовження бойових дій не безмежний.

Румунський телеканал Digi24 поспілкувався з директором аналітичного центру New Strategy Center, колишнім радником президента Румунії з питань національної безпеки Джордже Скутару, який вважає, що через дедалі агресивніші дії Росії Бухаресту, можливо, доведеться ініціювати консультації союзників за статтею 4 Північноатлантичного договору. Цей механізм передбачає проведення офіційних консультацій між країнами НАТО у випадку, коли одна з них вважає, що її безпеці, територіальній цілісності чи політичній незалежності загрожує небезпека.

За словами Скутару, безпекова ситуація в Чорному морі стрімко погіршується, тому Альянс має посилити свою військову присутність у Румунії. Водночас експерт наголошує, що нинішня ескалація навряд чи швидко завершиться, а особливу тривогу викликає безпека румунської виключної економічної зони в Чорному морі, яка не підпадає під дію статті 5 НАТО. Саме там реалізується стратегічний енергетичний проєкт Neptun Deep, тому, на його думку, Румунія повинна переглянути законодавство, щоб ефективніше захищати свої економічні інтереси та морську інфраструктуру.

"Зараз ми повинні продемонструвати політичну згуртованість. Йдеться про захист країни та про тиск з боку держави-агресора, який здійснюється не лише проти України – ми бачимо його і щодо Румунії", – підсумував Джордже Скутару.

Раніше західні аналітики описували цю ситуацію в ще жорсткіших тонах. Наприклад, The Telegraph після травневого удару по Галацу, коли постраждали румуни, писав, що атака вивела війну Путіна проти Європи на новий і небезпечний рівень. Продемонструвавши, що Москві по суті байдуже, влучать її засоби ураження по європейських цілях чи ні, оскільки потенційна реакція Європи Кремль турбує дедалі менше. 

Читайте також: РФ намагається "задушити" порти України: чи спричинить це новий конфлікт на західному кордоні через експорт зерна