В Україні пропонують розробити стратегію розвитку медіаграмотності до 2030 року
В Україні за підсумками Міжнародної конференції з медіаграмотності запропонували розробити та затвердити Стратегію розвитку медіаграмотності до 2030 року, а також створити національний координаційний механізм для взаємодії держави, освіти, медіа, громадських організацій, бізнесу та міжнародних партнерів
Учасники конференції наголосили, що медіаграмотність сьогодні охоплює не лише розвиток критичного мислення та боротьбу з фейками, а й цифрову та ШІ-грамотність, інклюзивність, гендерну чутливість, толерантність і захист прав людини.
Серед основних загроз назвали використання штучного інтелекту для створення та поширення дезінформації, збільшення кількості кібератак на медіа й інші структури, поширення російської пропаганди через соціальні мережі та платформи спільного доступу, а також створення ігрового контенту, орієнтованого на дітей і молодь, із використанням російських дезінформаційних наративів.
Окремо учасники звернули увагу на погіршення умов роботи журналістів та медіа через повномасштабну війну, наближення лінії фронту, регулярні російські атаки та пошкодження критичної інфраструктури. Також серед проблем назвали нестабільність фінансових моделей, яка обмежує можливості медіа для сталого розвитку.
За результатами конференції учасники запропонували дорожню карту розвитку медіаграмотності в Україні до 2030 року.
Зокрема, йдеться про гармонізацію українського законодавства з нормами Європейського Союзу у сфері цифрових послуг і свободи медіа, зокрема імплементацію положень Акту про цифрові послуги (DSA) та Європейського акту про свободу медіа (EMFA).
Також пропонується інтегрувати медіаграмотність до освітнього процесу на всіх рівнях — від дошкільної освіти до навчання впродовж життя. Окремий напрям передбачає включення ШІ-грамотності до освітніх програм і системи підвищення кваліфікації.
Учасники конференції запропонували створити сталі механізми співпраці держави та медіа для виробництва і поширення якісного контенту з медіаграмотності, посилити підтримку незалежних медіа та забезпечити їх необхідними ресурсами й належним рівнем безпеки.
Окрему увагу пропонується приділити професійній етиці та саморегулюванню блогерів, інфлюенсерів та інших творців цифрового контенту. Серед пропозицій — популяризація етичних кодексів і добровільних стандартів відповідальної комунікації.
Крім того, передбачається запровадження системи моніторингу та оцінки ефективності державної політики у сфері медіаграмотності, а також розроблення комунікаційної стратегії для її популяризації.
В рамках конференції спікери наголосили, що розвиток медіаграмотності має стати складовою інформаційної безпеки та суспільної стійкості України, а незалежна журналістика та медіа залишаються важливим джерелом правдивої та перевіреної інформації.
Міжнародна конференція з медіаграмотності відбулася 2–3 липня у Києві за організації Програми підтримки ОБСЄ в Україні.
Участь у заході взяли представники ОБСЄ, Ради Європи, Європейського Союзу, ЮНЕСКО, Верховної Ради, уряду, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, СБУ, правоохоронних органів, медіа, закладів освіти та громадських організацій.
- Актуальне
- Важливе