І Україну захистити, і дронами озброїтись: деталі посилення співпраці з Великою Британією щодо виробництва БПЛА

Еспресо розповість про ініціативу посилення співпраці між Україною та Великою Британією з виробництва далекобійних дронів, а також про те, що від цього отримають обидві сторони. 

DeepStrike БПЛА ефективно працюють уже сьогодні: далі – більше

Лише протягом червня 2025 року, як звітує Генштаб ЗСУ, українським захисникам вдалось успішно виконати 115 завдань за напрямом DeepStrike. Ідеться про  далекобійні безпілотники, які здатні бити вглиб російської території. 

Вже зараз, як повідомив міністр стратегічних галузей промисловості Герман Сметанін, Україна збільшила виробництво такої техніки на 22%, порівняно з 2022 роком. Помітити це можна і неозброєним оком, якщо гортати стрічку новину і щодня споглядати, як по усіх куточках Росії успішно вдається вражати і нафтопереробні заводи, і об’єкти військової промисловості, і інші важливі цілі.

А у переддень крайнього саміту НАТО, 23 червня, прем’єр Великої Британії Кір Стармер та президент України Володимир Зеленський домовились про поглиблення співпраці шляхом спільного виробництва безпілотників. Ба більше, як пише The Guardian, під час виступу в аналітичному центрі Chatham House Володимир Зеленський повідомив, що обидві країни незабаром розпочнуть спільне виробництво "безпілотників дальнього радіуса дії". І хоча тоді він відмовився надати деталі, але БПЛА, ймовірно, будуть використовуватися проти стратегічних військових об'єктів на території РФ.

БПЛА українського виробництва "Бобер", фото: Міністерство оборони України

Незабаром деталі щодо цих домовленостей надав очільник Міноборони Рустем Умєров. Керівник відомства повідомив, що протягом перших трьох років цього проєкту британська сторона фінансуватиме закупівлю цілого спектра українських дронів, які будуть виготовляти на території Сполучених Королівств.

"Завдяки цьому британські оборонні компанії зможуть швидко проєктувати і виробляти найсучасніші безпілотники у великих масштабах", – пояснив Умєров. 

Він додав, що під час війни всю виготовлену продукцію передаватимуть на потреби Сил оборони, а по її закінченню – розділятимуть між собою.  

Перша конкретика у співпраці двох країн

Не пройшло і кількох тижнів, як у мережі почали з’являтися перші пресрелізи, які свідчать про поглиблення співпраці між Україною та Британією. Вже 3 липня українська компанія Skyeton, яка близько 19 років функціонує на ринку та є передовою у сфері безпілотних літальних комплексів, повідомила про створення спільного підприємства з британським оборонним Prevail Solutions. 

"Skyeton Prevail Solutions – спільне підприємство між Skyeton Group та Prevail Partners, яке об’єднує виняткові інженерні авіаційні розробки з досвідом у військовій та безпековій сфері, забезпечуючи економічно ефективні, гнучкі та готові до використання оборонні рішення, паралельно створюючи економічну цінність через нові інженерні робочі місця", – йдеться у релізі. 

Згідно з повідомленням компанії, спільне підприємство масштабуватиме виробництво Raybird у Великій Британії для застосування як в Україні, так і у ЗС ВБ та інших країн Заходу, що потребують адаптивних, багатофункціональних і економічно ефективних безпілотних рішень у межах своєї оборонної стратегії.

Слід додати і про сам безпілотний комплекс Raybird, який спільно розроблятимуть та покращуватимуть. Мова про БПЛА класу 1 за стандартами НАТО. Його унікальність полягає у можливості заміни корисного навантаження без інструментів. Як приклад, такий БПЛА можна безпроблемно переоснастити камерою з винятковими можливостями захоплення цілей, камерою високої роздільної здатності для розвідки, радаром із синтетичною апертурою (SAR) для створення зображень у темряві або за несприятливих погодних умов, а також локатором радіочастот.

Читайте також: Не боїться ні РЕБ, ні суворої погоди: що відомо про український дрон Raybird-3, що здатен залетіти за Уральські гори

БПЛА RayBird, фото: ArmyInform

Додамо, що безпілотник Raybird розроблявся ще з 2014 року та був допущений до експлуатації в ЗСУ у 2016 році. У 2019 році він установив національний рекорд з тривалості польоту, а станом на лютий 2025 року налітав понад 300 тисяч годин. Як повідомляє сама компанія, цей безпілотник здатен долати відстань до 2500 км, але радіус керування обмежений 220 км. Його середній час польоту в бойових умовах - 8-14 годин, а на один безпілотник в середньому приходиться 40 бойових завдань. 

"Raybird є популярним серед бойових підрозділів завдяки успішному виконанню місій, стійкості та мінімальному ризику для операторів. Повний набір модульних опцій, гнучкість використання та передові технічні характеристики зробили Raybird однією з найефективніших безпілотних систем у російсько-українській війні", – стверджують у компанії.

Переймання досвіду України країною НАТО

Історія з підсиленням Збройних сил Британії безпілотниками розпочалась не з зустрічі Стармера та Зеленського. Ще у лютому 2024 року міністерство оборони Британії уряду Ріші Сунака оголосило про нову стратегію з постачання дронів у збройні сили країни, яка реалізується з метою "забезпечення єдиного підходу до безпілотних систем у всіх трьох службах". Розмір інвестицій у цьому напрямі становитиме щонайменше 4,5 мільярда фунтів стерлінгів інвестицій протягом наступного десятиліття.

"Це прискорить доступ Збройних сил Великої Британії до безпілотних систем, швидко оснащуючи їх інноваційними технологіями в повітрі, на морі і на суші", – пояснили у відомстві. 

Стратегія використання безпілотників в обороні Великої Британії народилася на основі уроків, отриманих в Україні. Новий підхід передбачає швидку передачу безпілотних систем до рук британських збройних сил, які забезпечать особовий склад критично важливими можливостями розвідки, спостереження, завдання ударів і логістики.

Як розповів у коментарі для Еспресо військовий експерт і директор інформаційно-консалтингової компанії Defence Express Сергій Згурець, у співпраці України та Британії важливо враховувати, що йдеться про спільні проєкти та інтереси. У цьому контексті він пригадав про проєкт Brakestop, який запустили у Лондоні ще у 2024 році. Саме до вересня 2025 року розробники цього БПЛА мали б представити засіб далекобійного ураження з такими параметрами: мінімальна швидкість 600 км/год, дальність 600 км, вага бойової частини - 200-300 кг, точність +/- 30 метрів за умов активного пригнічення супутникової навігації. Однак важливе у цій ситуації інше – вартість близька до $ 535 тис. та швидкість виробництва  приблизно від 240 одиниць на рік. 

"Тобто це має бути щось масове та дешеве, і тому певні українські рішення дійсно можуть стати у пригоді", – зазначив експерт. 

Також він наголосив і на амбітних німецьких БПЛА Helsing з використанням штучного інтелекту, аналог яких можуть спробувати реалізувати, і на провальних Watchkepper WK450, альтернативу яким у британських ЗС шукають уже зараз. 

фото: helsing.ai

Загалом він підкреслив, що наразі є достатньо чинних проєктів, які можна використовувати у межах нової британсько-української співпраці. Саме цей фактор, на думку Сергія Згурця, створює достатньо великий простір для взаємної вигоди від цього.

Читайте також: Чи виживуть танки у війні майбутнього