"Начальник колгоспу, а не стратег": чому Лукашенко не стоїть за переговорами з Трампом про звільнення політв’язнів. Пояснюємо

Цей крок став одним з найбільших жестів "гуманізму" від режиму за останній час і відбувся після зустрічі Лукашенка з американським спецпредставником Джоном Коулом, який передав листа від президента США Дональда Трампа. У відповідь Вашингтон послабив санкції проти білоруської національної авіакомпанії Belavia, дозволивши їй обслуговувати та закуповувати запчастини для літаків Boeing, а також планує повернути посольство США до Мінська.

Однак, що насправді стоїть за цим потеплінням стосунків між США та Білоруссю, невже Олександр Лукашенко почав формувати свою окрему політику від Кремля, чи це все шахова партія Путіна? Про це й не тільки детальніше розповість Еспресо. 

В обхід: політв’язні в обмін на зняття санкцій вигідні і Лукашенкові, і Путіну

Джон Коул і Олександер Лукашенко, фото: president.gov.by

Після цього "жесту доброї волі", дехто почав припускати, що це можуть бути ознаки зближення Вашингтона та Мінська. 

Наприклад, у польському виданні Rzeczpospolita написали, що білоруський диктатор розраховує на те, що Дональд Трамп і США допоможуть йому вийти з ізоляції та зміцнити своє правління на довгі роки.

"Олександр Лукашенко розпочав власну гру з Дональдом Трампом", - кажуть у виданні.

Однак насправді аналітики з якими поговорив Еспресо мають протилежну думку і нагадують, що відносини Білорусі та РФ останніми роками стають все тіснішими. Режим Лукашенка все більше залежний від дешевих російських позик і дешевих енергоносіїв. Тому не варто говорити про якусь окрему політику Лукашенка відірвану від стратегії Путіна.

"Ніякої самостійної політики Лукашенка не існує, – сказала Еспресо головна редакторка опозиційного білоруського видання "Хартія-97" Наталія Радіна, – Те, що зараз відбувається, ці його "переговори" із США стосовно звільнення політв’язнів – це, звісно, домовлено з Кремлем і особисто з Путіним". 

Радіна наголошує, що для Путіна немає ніякого значення, чи звільнить Лукашенко своїх в’язнів, чи ні. Бо Путіну, як і Лукашенкові, важливим є зняття санкцій введених Заходом.   

"От гляньте, що роблять США за визволення людей? Вони відкривають посольство в Мінську і вони знімають санкції з компанії "Белавіа". Мова йде не про польоти, бо проти "Белавіа" діють санкції ЄС, ми розуміємо, що в Європу ці літаки не пустять. Мова тут про технології, про комплектуючі до літаків, можливості закупівлі для "Боїнгів" і програмне забезпечення. Тобто таким чином це відкриває дорогу і Путіну, бо і РФ зможе закуповувати комплектуючі до "Боїнгів", яких їм гостро треба, через Білорусь. Тому це вигідно Росії. Ніякої самостійності Лукашенка не існує у природі. Ця людина абсолютно залежна від Кремля", - відзначає експертка.

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська теж вважає, що скасування санкцій без системних змін у країні може "відкрити лазівки, які як режим Лукашенка, так і Росія використовуватимуть для обходу санкцій".

"Ми вітаємо звільнення політв’язнів, але, по суті, це торгівля людськими життями – людьми, яких взагалі не слід було ув’язнювати", – сказала Світлана Тихановська у заяві Reuters, у якій вона закликала Європейський Союз зберегти санкції проти Білорусі до встановлення демократії.

Натомість представник президента США Джон Коул, який 11 вересня зустрічався з Олександром Лукашенком у Мінську, на своєму брифінгу з журналістами сказав, що звільнення не є прямим розміном санкції в обмін на людей. За його словами, це гнучкіша система взаємних "жестів доброї волі".

"Мета – нормалізувати відносини між Сполученими Штатами та Білоруссю. Ми не збираємося втручатися в його стосунки з Путіним. Це не наша гра, це його справа. Але ми збираємося побудувати робочі відносини з Білоруссю, в рамках яких ми зможемо розвивати торгівлю багатьма речами, які будуть корисні для обох народів", – заявив представник Трампа. 

Білоруське державне агентство "Белта" теж синхронізує ці слова повідомленням, що Лукашенко "дав конкретні вказівки щодо руху до повної нормалізації відносин із США".

Та як зауважує Наталія Радіна, насправді Лукашенко з Путіним роблять лише ілюзію для Трампа, що нібито йдуть йому на зустріч за певні постуки за ці "хороші розмови", як любить казати Трамп.

"Як бачимо, Трамп клюнув на цю наживку і нічого рішучого не приймає стосовно Росії. А для Лукашенка це ще й плюс, бо п’ять років повної ізоляції, а зараз до нього представники США приїжджають, подарунки везуть. Трамп йому говорить і пише компліменти, а це, звісно, дуже тішить його его", - вважає Родіна.

"Лукашенко "голова колгоспу", а не стратег"

Лукашенко та Путін на переговорах у серпні 2025 року, фото: скріншот з відео

Дипломат, надзвичайний і повноважний посол України в Республіці Білорусь (2010-2011) Роман Безсмертний аналізуючи ситуацію, сказав Еспресо, що Олександр Лукашенко діє, як "звичайний радянський голова колгоспу", який шукає будь-який зиск. 

"У цьому не варто шукати якусь шахову партію від Лукашенка, для нього це зависока матерія. Насправді ми маємо справу з головою колгоспу, який користається будь-якою ситуацією, щоб отримати якийсь зиск. Так завжди було. Те, що нам здається, якоюсь мудрістю зі сторони Лукашенка, це насправді така примітивна поведінка, суть якої, щоб з будь-якої ситуації отримати якусь вигоду. 

Безсмертний також відзначає, що Лукашенко "приторговує" не лише політв’язнями, але й розміщенням якоїсь зброї, або цими ж військовими навчаннями "Захід-2025", що зараз відбуваються.

"Якщо навчання пройдуть тихо і без проблем, то він ще цим буде торгувати. Це такий типаж, голова колгоспу, який вміє торгувати повітрям", - каже експерт.

Це підтвердив директор Програми російських і білоруських студій Ради зовнішньої політики "Українська призма" Ярослав Чорногор в коментарі Укрінформу, що білоруський диктатор може продовжити торг із США за послаблення санкцій в обмін на звільнення політв’язнів, і президент Дональд Трамп на це піде, якщо під час навчань "Захід‑2025" не відбудеться провокацій з боку білорусько‑російських угруповань. 

Лукашенко може подобатися Трампу на емоційному рівні, але він його не розуміє

фото: gettyimages

Ярослав Чорногор каже, що Трамп може загравати з білоруським диктатором, щоб "розплутати" геополітичний вузол, де Білорусь є однією з ланок через близькість до РФ та зв’язки з Китаєм.

"Можливо, США вважають, що зняття частини санкцій допоможе відвернути Лукашенка від Москви, але це лише припущення. Не виключено, що йдеться радше про гонитву за гучним інформаційним ефектом", - вважає Чорногор.

Та Роман Безсмертний апелює цьому, говорячи, що Трампу "не дано зрозуміти поведінку Лукашенка". 

"Це абсолютно різні по стилю і характеру люди. Дуже мало хто з американців, з якими я спілкувався, можуть зрозуміти таке явище, як Лукашенко на європейському просторі.  Трамп живе в уявному світі. От як його зрозуміти, коли він говорить європейцям, а давайте спільно санкції відпрацьовувати і вводити, і тут же, без відома європейців, заявляє, що він готовий знімати санкції з Білорусі? Це явно має медичну, а не дипломатичну назву", - наголошує Безсмертний. 

Ексміністр закордонних справ України Володимир Огризко теж сказав Еспресо, що зрозуміти Трампа буває важко через його непередбачуваність і не завжди адекватність реагування на події.

"Що може Трамп думати про Лукашенка? Є певний момент, коли Трамп говорить без фальшу про людей, які йому подобаються по менталітету. Це люди, які вміють концертувати  владу у своїх руках і її не випускати. В цьому контексті, я думаю, і Путін, і Лукашенко Трампу подобаються. Тому якісь контакти на такому суто емоційному рівні цілком можуть бути, він навіть може в них вірити, що саме у такий спосіб можна щось зробити. Але це лише здогадки, бо неможливо залізти в голову Трампу", - зазначає Огризко.

Дипломат теж не вірить в самостійну гру Лукашенка, що він може самостійно без дозволу Путіна робити будь-які кроки, а тим більше ті, які стосуються президента США.

"Те, що відбувається є одним з варіантів того, як Путін хоче вплинути на Трампа. Через Сі не виходить, через Моді не виходить, через ще когось не виходить, але є ще такий Лукашенко. Тому це все може бути використано в обмін на те, що він буде порціями по 20-30 людей відпускати й удавати, мовляв, хоче зробити щось дуже позитивне для Трампа. Я думаю, що це така логіка Путіна, що через цей канал спробувати дещо посунути у своїх розрахунках. Моє особисте враження, що це не спрацює, бо Європа розуміє задум", - наголошує Огризко. 

Редакторка опозиційного білоруського видання "Хартія-97" Наталія Радіна також вважає що Європа не дозволить Трампу повністю зняти санкції з Білорусі за звільнення нових політв’язнів. 

"В умовах війни Росії проти України, поки Білорусь вважається, по суті, воєнним плацдармом для Путіна, повного зняття санкції від ЄС не буде, це неможливо. Вже у Литві підвередили, мовляв, США хай роблять, що хочуть, але ЄС цього робити не буде, бо для Європи це питання безпеки. Тим більше, що загрози з території Білорусі тільки збільшуються", - каже Радіна 

Еволюція відносин Трампа та Лукашенка: від залицяння до пропозиції 

фото: reuters

Стосунки між Олександром Лукашенком та Дональдом Трампом еволюціонували від "промацування ґрунту" при першому президентстві Трампа до явного потепління зараз. 

Трамп славиться своїм захопленням авторитарними лідерами. Ще під час першого терміну він намагався налагодити відносини з Білоруссю – на тлі напружених тоді зв’язків Мінська з Москвою, коли Лукашенко намагався проводити більш самостійну політику. У 2019 році держсекретар Майк Помпео відвідав Мінськ – це був найвищий рівень візиту США за 20 років. В той час Лукашенко позиціонував себе як посередника між Заходом і Росією, також посередником у питанні війни в Україні (саме у Мінську були домовленості), а Трамп міг бачити у ньому потенційного гравця для стримування Москви. 

Однак після фальсифікацій виборів 2020 року та жорстокого придушення протестів у Білорусі Вашингтон запровадив ще більше санкцій, і Лукашенко став ізольованим "останнім диктатором Європи", для якого будь-яка міжнародна зустріч чи увага – це вже важлива подія. Таким чином Мінськ попав у ще більшу залежність від Кремля, адже допоміг диктатору придушити протести і після використав територію Білорусі для свого повномасштабного нападу на Україну у лютому 2022 року. 

За цей час Лукашенко посадив у в’язниці тисячі політв’язнів, яких почав використовувати, як інструмент своєї політики. Зокрема, у 2024 році було звільнено понад 200 людей з в’язниць. Але як кажуть експерти, це було частиною стратегії Лукашенка перед президентськими "виборами" у січні 2025 року, щоб спробувати послабити тиск Заходу та покращити імідж. 

З поверненням Трампа, Лукашенко знову почав використовувати свій "актив". Зокрема, у травні помилував 42 політв’язні і почав шукати доступу до президента США. 

Після кількох місяців негласних консультацій, у червні американський емісар Кіт Келлогу несподівано відвідав Мінськ й потиснув руку Лукашенку, щоб буцімто залучити його до допомоги у мирних переговорах щодо завершення російсько-української війни. Цей візит показували по державному телебаченню Білорусі і називали "важливим дипломатичним проривом". Одразу після цього білоруський диктатор звільнив 14 політв'язнів, включно з відомим в медіа Сергієм Тихановським, чоловіком лідерки опозиції Світлани Тихановської. У липні Лукашенко повторив "прийом" і звільнив ще 16 політв’язнів. 

А вже у серпні Трамп провів телефонну розмову з "високоповажним президентом Білорусі" Лукашенком, як він написав. Це сталося за годину до саміту з Путіним в Алясці, подякувавши за попередні звільнення політв'язнів і обговоривши випуск ще 1300, які є у в’язницях. Трамп неодноразово називав Лукашенка "сильним лідером" з яким хоче зустрітися особисто і "шанованою особою", а в листі від 11 вересня підписався просто "Дональд" – рідкісний жест дружби, як сказав Джон Коул, який очолював делегацію США в Мінську. Лукашенко, своєю чергою, хвалить Трампа за зусилля щодо миру в регіоні та пропонує "велику угоду", включно з повним випуском в'язнів в обмін на нормалізацію відносин і скасування санкцій. 

"Ми сподіваємось і ведемо переговори, щоб звільнити всіх. Число коливається, але 1300 людей все ще перебувають там і мають вийти. Переговори продовжуються. Ми говорили про це місяцями і наближаємося до того, щоб щось зробити", - сказав Джон Коул.

За підсумками останніх переговорів було звільнено 52 політв’язнів. Водночас 69-річний опозиціонер Микола Статкевич відмовився залишати країну: за повідомленнями, він вибив двері автобуса й вирішив лишитися в Білорусі, аби й далі боротися з режимом Лукашенка. Наразі він зник. Серед звільнених також були 14 іноземців – громадяни Литви, Латвії, Польщі, Німеччини, Франції та Великої Британії, яких передали Литві. Там їх зустріли родичі та представники дипломатичних місій.

Однак, як відзначає Reuters, серед звільнених не було відомих критиків багаторічного правління Лукашенка, таких як правозахисник Алесь Беляцький, співлауреат Нобелівської премії миру 2022 року, або Марія Колеснікова, одна з лідерок продемократичних протестів 2020 року. Хоча режим випустив 9 журналістів, однак багато ще перебувають у тюрмах. 

Офіційні повідомлення білоруських пропагандистів говорять про "гуманітарний жест" від Лукашенка і початок "поетапної" нормалізації відносин між Мінськом і Вашингтоном, але вже згадані експерти називають це всього лише прагматичною торгівлею репресованими за санкційні поступки, яку спланували у Кремлі.

Читайте також: Поворотний момент війни: чи будуть поляки збивати шахеди над Україною, а українці – над Польщею. Пояснюємо