Штучний інтелект і тренування на музейних експонатах: що відомо про дрони "Оса", якими ймовірно уразили третину стратегічної авіації Росії

Чи справді БПЛА "Оса" атакував російські стратегічні літаки?

Служба безпеки України офіційно не вказала, за допомогою яких дронів була проведена операція "Павутина".

підготовка дронів, які СБУ використала для спецоперації, фото: hromadske.ua

Ідентифікувати дрони, що атакували російську стратегічну авіацію зумів Defense Express, однак і в матеріалі цього видання вжито словосполучення "скоріше за все". Зокрема, на кадрах з підготовкою операції аналітики виявили дрони "Оса" під дахом бутафорських будиночків, у яких і ховали безпілотники при транспортуванні фурами.  

"Оса" - це один з небагатьох FPV-дронів, який має дуже специфічну товсту та масивну "закриту" раму, де й розміщена вся електроніка та проведені всі дроти. Через це порт живлення закріплений, а не виведений на дротах, а одна з антен розміщена у носовій частині у районі камери, а не, як зазвичай, у хвостовій. Водночас абсолютна більшість інших виробників дронів використовує верхній монтаж всіх кабелів та роблять скелетоподібну раму замість "закритого рішення", – пише Defense Express.

Оскільки операція повинна була пройти незалежно від погодних умов, а транспортування відбувалося далекими від досконалості російськими дорогами, вибір саме міцнішої закритої конструкції автори вважають цілком логічним.

Крім того, в матеріалі звертають увагу на полоззя дрона, що є не лише засобом для старту, а кумулятивними бойовими частинами.

"І якраз ракурс на дрон знизу, з дуже характерними вентиляційними отворами, як здається, остаточно знімає питання ідентифікації", – йдеться в матеріалі.

Також повідомляють, що дрони, використані в операції "Павутина" мали елементи штучного інтелекту для виявлення, ідентифікації та наведення на критично вразливі місця літаків. Це також вказує на компанію First Contact, що виготовляє БпЛА "Оса", яка ще в січні 2024 року вела дослідження та випробування дронів зі штучним інтелектом.

Що таке дрони "Оса"

"Оса" – це безпілотний авіаційний комплекс, призначений для пошуку, виявлення, ідентифікації цілі та доставлення цільового спорядження. Назву дрона пов'язують з українським фільмом про козака Максима Осу, 2022 року випуску.

Виготовляє комплекс компанія "Перший контакт", яка з 2014 року працює над розробкою новітніх систем БПЛА типу "баражуючий боєприпас". Перший український дрон-камікадзе "Ятаган" був протестований First Contact та продемонстрований керівництву ЗСУ ще у 2015 році. Основні моделі були створені компанією в рамках роботи з компанією "Альянс "Нова енергія України".

FPV-дрон "Оса", фото: defence-ua

"БПЛА "Оса" є інноваційним літальним апаратом, який був повністю спроєктований та розроблений в Україні. При розробці та виробництві акцент робився на максимальну локалізацію. В результаті були розроблені унікальний корпус що вагою та жорсткістю не поступається карбоновій рамі, свій польотний процесор, модуль навігації, зв’язку, регулятор моторів та плата інтеграції", – йдеться на сайті виробника.

У 2023 році комплексу було присвоєно код у системі кодифікації НАТО. Тоді ж (у серпні 2023-го), за інформацією гендиректора компанії-виробника Захара Терещенка, "Оса" була запущена в серійне виробництво. Станом на осінь 2024 року, виготовляли до тисячі "ос" щомісяця.

Дрон існує в трьох основних модифікаціях: розвідувальний, ударний і ударний камікадзе. Технічні характеристики безпілотника дозволяють використовувати низку типів цільового навантаження: кумулятивний заряд, фугасний та осколково-фугасний заряд, термобаричний заряд і т зв. ВОГ.

Характеристики БПЛА "Оса"

• Габарити складеного апарату – 560 х 560 х 100 мм,
• Максимальний бойовий радіус – до 25 км,
• Практична стеля – до 1 км,
• Злітна маса без корисного навантаження – до 5 кг,
• Корисне навантаження – до 3,3 кг,
• Максимальна швидкість – 150 км/год,
• Час в повітрі – 15 хв,
• Час розгортання – 5 хв.

Можливості БпЛА "Оса"

Дрон "Оса" відносять до "Клас 1 міні". Цей клас присвоюють безпілотним літальним апаратам мультироторного типу, середньовисотним, швидкісним, високо маневровим, вертикального зльоту та посадки.

Потужні мотори й швидкість 150 км/год дозволяють безпілотнику виконувати завдання навіть у несприятливих штормових погодних умовах, коли швидкість вітру перевищує 21 м/с. У штормових умовах дальність місії не буде максимальною.

Пріоритетними цілями дрона First Contact називає стаціонарні командні пункти, фортифікаційні споруди тактичного рівня (ДОТ, бліндажі), комплекси ППО та РЕБ,  броньована та не броньована техніка, склади боєприпасів, палива тощо. Аеродроми та літаки серед пріоритетних цілей на сайті не вказані.

Засновник компанії "Перший контакт" Валерій Боровик в етері телеканалу "Еспресо" наголосив, що порівнювати "Осу" зі звичайними FPV-дронами не варто, адже First Contact спрямовано розробляв свої безпілотники для спеціальних операцій.

FPV-дрон "Оса", фото: osadron.hanzhonkov

"Це спеціальні дрони, які не можна порівнювати як Mercedes із "Запорожцем". В чому особливості? В тому, що ми з ходу закладали туди різні системи навігації, різні системи відстежування дронів, керування дронів, зв'язку, доведення до цілі, роботи під засобами РЕБ", – зазначив Боровик.

Він також наголосив, що дешевими дронами, які зараз масово застосовуються на передовій, не можна реалізувати такі складні операції, як "Павутина" всередині ворожої країни.

"Ми завжди заточували дрони якраз “Оса”, не просто як FPV. І мені дуже смішно читати в навіть провідних світових масових інформаціях, що такі дрони за 500-600 доларів роблять ці операції. Це все не так. Це дуже складні дрони, і вони не коштують стільки, скільки говорять", - сказав Валерій Боровик в етері "Еспресо".

Щодо ціни, то влітку 2023 року представниками виробника було озвучено, що "Оса" коштує "не дорожче від усім відомих китайських "Мавіків" (тобто прибл. $3000 – ред.). на російських ресурсах озвучувалась ціна до 2 тис. доларів за дрон. На онлайн-платформах вже не новий дрон "Оса-К7" продають за 16 тис. грн.

Як "Оса" готувалася до операції "Павутина"

Остаточна збірка безпілотників, що взяли участь в спецоперації "Павутина", імовірніше відбувалася вже на території РФ. Для звіту про результати удару, дрони мали російські sim-карти, завдяки яким відправляли відео в Україну, пише The Economist. Чи використовували ШІ-управління для повністю автономних ударів, чи штучний інтелект лише допомагав операторам наводити дрони на ціль, наразі невідомо.

операція "Павутина", фото: СБУ

Тим часом видання The Times пише, що "Оси", які взяли участь у спецопераціях  були "навчені" на експонатах в авіаційних музеях України. У Полтавському музеї дальньої авіації досі зберігаються списані бомбардувальники Ту-160, Ту-95 та Ту-22. Автори стверджують що ШІ-модель навчили атакувати паливні баки цих літаків.

Як проводили навчання штучного інтелекту The Times не описує. Вірогідно, що використали фотографії та відеозаписи літаків при різному освітленні та з різних ракурсів. На скомпільованому матеріалі виділяли вразливі для атаки елементи. Отримані дані використовували для навчання нейромережі та в підсумку отримали модель, здатну в реальному часі розпізнавати потрібні об'єкти відеопотоку з бортової камери.