Суд відкрив ультраправій Марін Ле Пен шлях до виборів: як рішення апеляції може змінити політичне майбутнє Франції та ЄС

Апеляційний суд Парижа 7 липня оголосив рішення стосовно найближчого майбутнього однієї з найпопулярніших політичних фігур Франції – Марін Ле Пен.  Суд визнав Марін Ле Пен винною у зловживанні державними коштами та залишив у силі штраф у розмірі 100 тис. євро.

Водночас суд пом'якшив частину покарання, скоротивши заборону на обіймання виборних посад, яка раніше становила п'ять років. Завдяки цьому Ле Пен знову отримала можливість брати участь у президентських виборах 2027 року.

Вердикт суддів може вплинути на перебіг президентських виборів у Франції, що відбудуться навесні 2027 року.

Чинний президент Еммануель Макрон не зможе балотуватися на третій термін, тому на Францію, як одну з провідних країн Європейського Союзу, може чекати новий політичний вектор. Для самої Ле Пен це могли б стати вже четверті президентські вибори: вона балотувалася у 2012, 2017 та 2022 роках, а в останніх двох кампаніях виходила до другого туру, де поступалася Макрону. Саме тому політикиню вважають однією з головних претенденток на Єлисейський палац після завершення його президентства.

Соціологічне опитування IFOP-Fiducial вже прогнозує рекордну підтримку ультраправого "Національного об'єднання", у першому турі президентських виборів його кандидат може набрати близько 40% голосів. 

За що судять Марін Ле Пен і як справа стала загрозою її президентським амбіціям

Розслідування щодо партії Марін Ле Пен бере початок ще у 2015 році. Тоді Європейський парламент повідомив французьку владу про можливі порушення у використанні бюджетних коштів, призначених для фінансування роботи асистентів євродепутатів. За правилами Європарламенту, ці працівники повинні виконувати роботу, пов'язану виключно з парламентською діяльністю депутатів, а саме готувати законопроєкти, працювати з виборцями, аналізувати документи чи забезпечувати роботу офісів у Брюсселі та Страсбурзі.

Втім, французька прокуратура дійшла висновку, що в період із 2004 до 2016 року частина помічників, зарплати яких оплачувалися коштом бюджету ЄС, фактично працювала на партію "Національне об'єднання", тоді ще – "Національний фронт", у Франції. За версією слідства, вони займалися внутрішньопартійною діяльністю, організацією кампаній, комунікаціями та адміністративною роботою, а не виконували функції парламентських асистентів.

Прокуратура вважає, що таким чином партія незаконно фінансувала свою діяльність за рахунок європейських коштів. Загальна сума збитків, за оцінкою обвинувачення, становить близько 2,9 млн євро.

Ще 31 березня 2025 року Паризький кримінальний суд визнав Марін Ле Пен винною у розтраті державних коштів. Суд призначив їй чотири роки позбавлення волі, з яких два роки — умовно, а ще два — домашній арешт із носінням електронного браслета. Крім цього, політикиню оштрафували на 100 тисяч євро.

Найважливішою частиною вироку стала п'ятирічна заборона обіймати виборні посади, яка почала діяти негайно, ще до завершення апеляційного процесу. Саме цей пункт поставив під загрозу її участь у президентських виборах 2027 року.

Сама Марін Ле Пен не згодна з вироком. Лідерка назвала рішення суду про заборону їй балотуватися на виборах "полюванням на відьом".

Що можлива кандидатура Ле Пен означає для Франції та ЄС

Так як апеляційний суд підтвердив обвинувальний вирок, але змінив покарання, зокрема, він скоротив її. Оскільки заборона почала діяти після рішення суду першої інстанції у березні 2025 року, її скорочення може дозволити Ле Пен балотуватися на президентських виборах 2027 року. У такому разі вона практично одразу повернеться до статусу головної фаворитки кампанії, якщо підтвердіть свій намір висуватися на вибори. 

Для французької політики це означатиме повернення вже знайомого протистояння між ультраправими та проєвропейськими силами. Водночас судове переслідування може навіть зіграти їй на користь, адже Ле Пен неодноразово заявляла, що стала жертвою політично мотивованого процесу.

Як для Європейського Союзу, так і для України така зміна політичного курсу Франції може мати серйозні наслідки. Марін Ле Пен відома своїми євроскептичними поглядами: вона виступає за реформування ЄС, повернення більшої частини повноважень державам-членам та жорсткішу міграційну політику. Щодо України політикиня підтримує гуманітарну допомогу та засуджує російське вторгнення, однак виступає проти членства України в НАТО і вважає, що після завершення війни Європа має відновити відносини з Росією.

Крім того, Ле Пен виступає за виведення Франції з інтегрованого військового командування НАТО, залишивши країну членом Альянсу. Вона вважає, що нинішня модель обмежує стратегічну незалежність Франції та робить Європу надто залежною від рішень США. 

Навіть, якщо лідерка відмовиться від президентських амбіцій, її шлях може продовжити наступник — нинішній голова партії "Національне об’єднання" Жордан Барделла.

За останнім опитуванням IFOP-Fiducial, у разі висунення Барделла може отримати 35–37% голосів уже в першому турі президентських виборів — навіть більше, ніж сама Ле Пен.