"Готуємося до найгіршого": що кажуть мери та експерти про наступну зиму

Президент Володимир Зеленський під час візиту до Великої Британії в інтерв'ю Sky News попередив, що Україну може чекати дуже важка зима. За його словами, саме підготовка до наступного опалювального сезону стала однією з причин призначення Сергія Корецького прем'єр-міністром, адже країні потрібна команда, яка зможе забезпечити стійкість енергетики в умовах продовження російських атак.

Крім того, Зеленський, перебуваючи у Великій Британії, також закликав союзників посилити українську протиповітряну оборону. Президент наголосив, що одним із ключових пріоритетів залишається надання Україні систем ППО.

Після завершення попереднього опалювального сезону Україна фактично одразу розпочала підготовку до зими 2026–2027. Причина не лише у сезонних роботах, а й у розумінні, що Росія, ймовірно, продовжить цілеспрямовані удари по енергетичній інфраструктурі.

Загроза для опалювального сезону — централізована структура енергосистеми

Якщо представники влади здебільшого говорять про готовність до проходження опалювального сезону попри його складність, то експерти звертають увагу на те, що структура української енергосистеми змінюється недостатньо швидко за умов постійних обстрілів.

Колишній голова правління НЕК "Укренерго" Володимир Кудрицький вважає, що повномасштабна війна продемонструвала головну слабкість української енергосистеми — її залежність від великих централізованих об'єктів генерації, які залишаються вразливими до ракетних і дронових атак. 

За його словами, ключовою причиною енергетичних криз є не стан електромереж, а дефіцит генерувальних потужностей. Тому оцінювати готовність країни до наступного опалювального сезону слід не за кількістю проведених нарад, створених штабів чи відремонтованих об'єктів, а за тим, скільки нових потужностей вдалося побудувати та ввести в експлуатацію. 

"Основним маркером підготовки до того, щоб наступна зима була легшою, а не важчою за попередню, є те, скільки нових електростанцій ми збудували. Скільки альтернативної потужності до тієї традиційної генерації, яка перебуває під постійними обстрілами ворога, ми створили. На жаль, сьогодні ми бачимо більше презентацій і гучних заяв, ніж реальної роботи. Просто відновити те, що було зруйновано, недостатньо. Кожного року ми безповоротно втрачаємо частину традиційної генерації, тому без розвитку нових потужностей та децентралізованої генерації наступні зими легшими не стануть", — наголосив Володимир Кудрицький.

Таку думку поділяє експертка з ядерної енергетики Ольга Кошарна. Вона наголошує, що війна змушує Україну переосмислити модель розвитку енергетики. Замість орієнтації на великі генеруючі об'єкти, Україна має розвивати децентралізовану систему, здатну працювати навіть в умовах постійних обстрілів. 

Мери готуються до складної зими

Про ризики для майбутнього опалювального сезону зараз попереджає і мер Києва Віталій Кличко. За його словами, питання підготовки столиці до зими потребує розгляду на засіданні РНБО. Він наголошує, що комплексний план стійкості Києва, який місто розробило та подало до РНБО і Кабінету Міністрів ще у березні, досі не отримав належної підтримки з боку держави.

Плани стійкості стали одним із ключових елементів підготовки країни до наступного опалювального сезону. Ще після завершення попередньої зими президент Володимир Зеленський наголошував, що країна має без зволікань переходити до нового етапу підготовки. Саме тоді він запропонував залучити свого радника, колишнього міністра інфраструктури Олександра Кубракова, до координації підготовки Києва до опалювального сезону. 

Раніше за дорученням тодішнього віцепрем'єр-міністра з відновлення та розвитку громад Олексія Кулеби всі обласні військові адміністрації отримали завдання розробити регіональні плани стійкості, які мають передбачати інженерний захист критичної інфраструктури, аварійне відновлення та резервне енергозабезпечення.

Про фінансові виклики підготовки до зими для Дзеркала тижня розповів і мер Дніпра Борис Філатов. За його словами, реалізація плану стійкості міста потребуватиме близько 9 млрд грн. Наразі Дніпро вже залучило 4 млрд грн кредитів у державних банках, тоді як державне фінансування становить лише 40 млн грн.

"Звичайно, це величезні кошти, і самостійно на місці ми не впораємося. Скільки ще й коли зможуть виділити із центру — дуже цікаве питання. Нам обіцяють, але поки що ні про конкретні суми, ні про терміни не йдеться", — каже Філатов, пояснюючи, що багато залежить від міжнародних партнерів та їхньої підтримки.

Про складний опалювальний сезон говорить також мер Харкова Ігор Терехов. В етері національного телемарафону він заявив, що місто вже готується до найгіршого сценарію, адже російські війська продовжують цілеспрямовано атакувати об'єкти критичної інфраструктури та генерувальні потужності. За його словами, саме тому Харків поступово переходить до децентралізованої моделі забезпечення теплом, водою та електроенергією.

"Буде дуже важка зима, і напередодні минулої зими я теж попереджав усіх, що буде дуже напружена зима. Напружена ситуація, бо ворог б'є, навмисно б'є по об'єктах критичної інфраструктури, по генерувальних потужностях", — наголосив Терехов.

Прифронтові громади: питання не про комфорт, а про виживання

Міський голова Білопілля Сумської області Юрій Зарко наголосив, що для територій, які щодня перебувають під російськими обстрілами, питання підготовки до зими давно перестало бути дискусією про модернізацію енергетики.

За його словами, у прикордонних громадах систематично знищуються трансформатори, генератори, спецтехніка та ремонтне обладнання. Навіть якщо громада отримує генератор, це ще не означає, що ним можна скористатися.

"Нам часто говорять про підготовку до зими, але в наших умовах головне питання — чи буде що готувати. У громаді знищуються трансформатори, генератори, техніка. Бувають ситуації, коли навіть за наявності генератора неможливо його запустити, тому що об'єкти перебувають під постійним контролем ворожих дронів. Ми просили когенераційну установку, були готові її встановити та експлуатувати, але отримали відповідь, що громада знаходиться надто близько до кордону. Фактично нам дали зрозуміти: ваше виживання — це ваша проблема", — наголосив Юрій Зарко.

Якщо влада робить ставку на інженерний захист, аварійне відновлення та підготовку регіонів до кризових сценаріїв, то експерти закликають дивитися на проблему стратегічно — нарощувати нову генерацію, розвивати локальні джерела енергії та поступово відмовлятися від надмірної залежності від великих електростанцій.

Саме від того, наскільки швидко вдасться реалізувати ці зміни, значною мірою залежатиме, якою для України стане зима 2026–2027.