Угода, яку ніхто не хоче підписувати: чому "мирний план" Трампа досі не працює і до чого тут корейський сценарій. Пояснюємо

Зрозуміло, що Україна не може просто повірити Путіну на слово, яке він нібито дав через "поламаний телефон" посланців Трампа (які навіть не розмовляють російською), адже після років брехні та агресії будь-які "гарантії" з боку Кремля звучать як порожні обіцянки. Тому українська позиція цілком прагматична: просто так віддавати нічого не будемо, потребуємо залізобетонних гарантій безпеки від США та Європи, а також коштів на відбудову. Адже, якщо виконати все, що хоче Путін устами переговорників Трампа, тоді ми говоримо про капітуляцію, яка попри складну ситуацію на фронті, не є тим, що неминуче станеться, а є лише тим, що російська пропаганда неминуче хоче, щоб сталося. 

Еспресо детальніше пояснить історію з мирним планом, що безрезультатно циркулює між Вашингтоном, Москвою, Києвом та Європою. 

"Дедлайн" до Дня Подяки: тиск Трампа на Україну, а не Росію

шарж на угоду, яку пропонував Трамп Україні, фото: створено ChatGPT

Наприкінці листопада адміністрація Трампа шокувала Київ раптовим дедлайном. Тоді інсайди в один голос говорили, що до Дня Подяки (27 листопада) Україна має прийняти "мирний план" Трампа з 28 пунктів, який фактично легалізував би російські здобутки на полі бою і не лише. В іншому випадку, Україна втратить підтримку США.

План передбачав визнання Криму, всього Донбасу (включно з частинами, які ще контролює Київ), а також замороження лінії фронту в Херсоні та Запоріжжі як де-факто кордонів. Крім того, Україна мала б обмежити розмір своєї армії, відмовитися від членства в НАТО, провести вибори та багато чого іншого. Натомість Кремль, який отримав би ще й свої заморожені активи, просто зобов’язувався не нападати більше. 

Цей документ, як з'ясувалося пізніше, значною мірою базувався на російських пропозиціях, поданих Кремлем у жовтні, і був розроблений без залучення України чи Європи. В Україні на це відреагували жорстко, адже президент Зеленський назвав план "вибором між гідністю та ключовим партнером", а українські дипломати почали терміново консультуватися з європейськими союзниками. 

Читайте також: Ультиматум Трампа розроблений з Кремлем: чому Україна опинилась перед вибором без вибору. Пояснюємо

Для Європи це стало черговим доказом, що Трамп підіграє російському диктатору, ніби читає з кремлівського нотатника, ігноруючи ключові принципи – територіальну цілісність та гарантії безпеки України, вважаючи, що Росія і так "пішла на компроміс", якщо відмовилася від захоплення всієї України.

"Росія має перевагу. І вони завжди її мали. Вони набагато більші. Вони набагато сильніші в цьому сенсі. Я дуже ціную народ України і військо України за їхню, знаєте, хоробрість і за боротьбу і все таке. Але знаєте, в якийсь момент розмір переможе, як правило", - нещодавно сказав Трамп, хоча американські військові й політики мають іншу думку кажучи, що ситуація на полі бою "суттєво не змінилася", відзначають у CNN.

У підсумку його дедлайн виявився черговим епізодом "шоу-політики" Дональда Трампа – гучним анонсом без реальних наслідків. 25 листопада Трамп сам відступив, заявивши в Овальному кабінеті: "Немає жорсткого терміну". Тому всі подальші інсайди про дедлайни слід розглядати в тому ж ключі.

Все ж, мирний план не був відкинутий, але й не прийнятий. Переговори між США та Україною продовжилися в Женеві та Маямі і призвели лише до "оновлених рамок", де обидві сторони погодилися скоротити спірні пункти, винісши питання територій і гарантій "за дужки" для подальшого обговорення. Однак навіть після цього зменшення план усе одно виглядав як компроміс на користь Москви.

Президент Володимир Зеленський і офіційні українські представники відкинули ідею, що Україна може добровільно передати частину своєї території. Тобто це наші червоні лінії. Європейські союзники теж виступили проти цього. Вони заявили, що жодна угода, яка змінює кордони Європи силою або за підсумками агресії, не може бути прийнята без погодження України та без їхньої участі. Тобто найбільш спірними моментами цього плану були і залишаються території та гарантії безпеки. New York Times називає Донбас "територіальним каменем спотикання" для завершення угоди. 

Дипломатичний марафон: поїздки Віткоффа, Кушнера та Зеленського

Перемовини у гольфклубі Віткоффа в Маямі, фото: Рустем Умєров (fb)

Надалі переговори набули форми справжнього дипломатичного марафону. 2 грудня Стів Віткофф (спеціальний емісар Трампа) та зять президента Джаред Кушнер прибули до Москви на зустріч з Путіним і його радником Юрієм Ушаковим. Вони п’ять годин обговорювали "коригування" плану. Після цього дипломати мали полетіти до Зеленського, але скасували зустріч. Натомість згодом відбулася чергова їхня зустріч у Маямі з Умєровим та іншими українськими делегатами. Їм було передано нові правки, які вони вже передали президенту України.

Тим часом Володимир Зеленський не сидів склавши руки, а зайнявся звичною цього року справою – поїздками до європейських союзників, щоб разом обговорювати ініціативи Трампа та впливати на деталі мирної угоди. Зокрема, 1 грудня він був у Парижі, потім в Ірландії, а 8 грудня у – Лондоні, згодом у Брюсселі та Римі. Всі ці візити і зустрічі з європейськими лідерами стали платформою для вироблення альтернативного підходу – коротшого і більш прийнятного для нас мирного плану, ніж 28 пунктів Трампа. Тобто Україна та Європа активно розробляють свій план, який складається з трьох документів, і його мають представити США. 

"Фіналізуємо роботу щодо 20 пунктів фундаментального документа, що може визначити параметри закінчення війни, і розраховуємо найближчим часом передати документ Сполученим Штатам після нашої спільної роботи з командою Президента Трампа та партнерами у Європі. … Тиждень може дати новини для всіх нас і для закінчення кровопролиття", - повідомив 10 грудня Зеленський. 

Європа намагається перехопити ініціативу, зокрема, Коаліція рішучих шукає способи як би посилити свою присутність в Україні та надати більшого значення гарантіям безпеки, а ЄС розглядає "екстрені повноваження" для сотень мільярдів з заморожених російських активів на відбудову України, хоч успіху в цьому поки немає. Однак все це потребує і американського схвалення, адже, якщо США не нададуть Україні офіційних гарантій на зразок 5 статті НАТО, у Росії знову буде спокуса випробувати свої сили. 

Тобто загалом Україна та Європа готові до того, що захоплені росіянами території лишаються "замороженими", але без офіційного визнання. Стосовно Запорізької АЕС, вона мала б бути під міжнародним контролем. Ну і звісно, що про вивід військ не йдеться, але можливі розмови про "обмін територіями", як це раніше назвав Трамп. З іншого боку, російські високопосадовці продовжують говорити про "досягнення цілей СВО". Сам Путін про це днями повторив, що "доведе СВО до логічного завершення". Але все це можуть бути розмови для внутрішньої публіки, бо "логіка" росіян залежить від логіки дій Путіна. Насправді у цьому може бути найбільша проблема для мирної угоди – поки Кремль хоче воювати, ніякі потурання не задовільнять їхніх імперських апетитів. Таким чином розмови про мир є грою для послаблення пильності України та її союзників.

"Путін не погодиться на жодну мирну угоду, поки ціна продовження бойових дій не стане надто високою", - пишуть у виданні The New York Post, яке любить читати Трамп.

Не дарма у США все більше політиків не розуміють дій свого президента і вважають настирливе просування ним невигідної Україні угоди бажанням збагатитися, а не врятуванням життя людей. Наприклад, сенатор-демократ Кріс Мерфі відверто заявив, що ця угода – "найбільша корупційна схема в історії американської зовнішньої політики".

"Це бізнес-угода, щоб збагатити людей навколо Дональда Трампа. Ця "мирна" угода – катастрофа для України, але вона відверто показує, наскільки хитрий Путін. Він знає, як підійти до Дональда Трампа та Стіва Віткоффа, підкупити їх, підкупити їхніх друзів, робити послуги для їхнього мільярдерського оточення. І якщо зробити це, тоді вони готові продати українську безпеку, європейську безпеку та американську національну безпеку", - сказав сенатор.

До того ж дається у знаки нова Стратегія національної безпеки США, яка вже не бачить Росію ворогом, навіть не бачить США у Європі, кажучи, що Сполучені Штати мають зайнятися справами на своїй півкулі та поблизу Китаю. На це схвально відгукуються у Кремлі, що знову говорить про зближення інтересів Трампа та Путіна, які хочуть поділити світ на зони впливу.

"Світ, де Китай і США хочуть з'їсти Європу економічно, а Росія плекає темніші плани на сході, не є місцем для романтичного погляду на багатосторонність", - зауважують у The Guardian у своїй редакційній колонці про образливі стосунки Вашингтона з європейцями.

У Politico вважають, що прагнення Трампа чим швидше припинити війну між Росією та Україною дедалі більше зумовлене його власним нетерпінням – до президента України та європейських лідерів, які, на думку Трампа, стоять на заваді як миру, так і майбутній економічній співпраці між Вашингтоном та Москвою.

Думки експертів: шлях за корейським сценарієм, але з ризиками

Перші переговори між українською та російською сторонами у 2022 році, фото: BelTA

Попри весь скептицизм, західні аналітики кажуть, що все ж мирна угода дійсно "вимальовується" і за правильних умов, може мати вигоду і для України. Хоча українські експерти не вірять у це.

Зокрема, у The Washington Post колумніст Девід Ігнатіус, який має зв’язки зі всіма сторонами угоди, припустив, що шлях до "розумної кінцевої мети" все ще існує.

"Ось простий опис того, як має виглядати мир в Україні: суверенна держава, кордони якої захищені міжнародними гарантіями безпеки, яка є частиною ЄС та відбудовує свою економіку завдяки великим інвестиціям зі США та Європи. Трамп все ще може зіпсувати ситуацію, настільки сильно стиснувши президента Зеленського та його європейських прихильників, що вони вирішать продовжувати боротьбу, попри жахливу ціну. Це було б погано для всіх. Зараз саме час для Трампа заспокоїти Україну та Європу, а не намагатися змусити їх укласти угоду", - вважає Ігнатіус.

Він додає, що наразі є ще багато спірних моментів, але сторони рухаються до угоди про демілітаризовану зону вздовж усієї лінії припинення вогню, яка нагадуватиме ситуацію як є між Південною Кореєю та КНДР. Тобто так чи інакше мова йде про розділення України, але та, що залишиться під демократичною владою Києва отримає гарантії безпеки, кошти на відбудову та матиме зелене світло на швидкий вступ у ЄС, щоб у підсумку бути економічно процвітаючою країною та військово сильною. 

Натомість Віктор Шлінчак, голова правління Інституту світової політики, відзначив, що загалом набір пунктів теперішньої угоди виглядає не як "мирна угода", а як архітектура замороження конфлікту з поступками РФ в ключових питаннях і з мінімальними гарантіями для України. 

"Ця угода не створює систему безпеки для України, але створює простір для маневру для великих держав. Росія отримує паузу для перегрупування. США отримує можливість перемикнутися на Китай. ЄС матиме тимчасове зниження напруги. Китай – стратегічне посилення в Євразії. От тільки який виграш в усьому цьому матиме Україна?", - вважає Шлінчак.

Андрій Бузинов з Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння теж наголошує, що для України головним ризиком є ймовірність повторення історії Будапештського меморандуму, адже навіть гарантії безпеки "за зразком 5 статті НАТО" не можуть сприйматися як універсальне чи надійне рішення для України.

"Вони здатні стати радше інструментом політичного торгу, аніж реальною запорукою оборони. Під час цього торгу у наших західних партнерів весь час буде бажання конвертувати формально обмежені зобов’язання у значні дипломатичні та економічні поступки з боку слабшого партнера. Для нас же згаяний час може обернутись втратою державності. Тому у нас немає іншого варіанту, як розглядати альтернативні варіанти забезпечення власної безпеки. Якими вони можуть бути? Розвиток вітчизняного оборонно-промислового комплексу разом із диверсифікацією зовнішніх зв’язків", - пише експерт.

У будь-якому разі, поки що мирна угода не є остаточною і кожна зі сторін має своє бачення та версію для її втілення. Тому до фінального погодження і підписання може бути ще далеко. Росіяни прямо кажуть, що не будуть зупиняти війну до цього моменту, а це значить, що бойові дії триватимуть, тиск на фронті зростатиме, а будь-які перемовини залишатимуться лише паралельним треком – без реального впливу на хід війни. Однак, як кажуть європейські лідери після розмови з Трампом, саме цей мирний договір може стати "вирішальним моментом для України та спільної безпеки в євроатлантичному просторі".

Читайте також: Граблі історії: понад 100 років тому Захід намалював нам західний кордон, а тепер малює і східний