Ультиматум Трампа розроблений з Кремлем: чому Україна опинилась перед вибором без вибору. Пояснюємо

Про це рішення, яке може мати доленосні наслідки для подальшої долі країни, детальніше проаналізує Еспресо.

Що це за угода і хто її таємно розробляв

Віткофф та Дмитрієв - головні творці нової угоди, яку пропонує Трамп, фото: Вікіпедія

План, відомий як 28 пунктів – це рамкова угода для припинення вогню і підписання мирної угоди, яка стала результатом кулуарних переговорів між представниками адміністрації Трампа та російськими емісарами, що тривали тижнями без залучення України чи європейських партнерів. Ключову роль зіграв спеціальний посланник США Стів Віткофф, який у жовтні зустрічався в Маямі з російським колегою Кирилом Дмитрієвим, головою Російського фонду прямих інвестицій і довіреною особою Путіна. 

Ці таємні дискусії, за даними Axios і CNN, фокусувалися на заморожуванні лінії фронту, територіальних поступках та обмеженні українського війська, з акцентом на "розуміння" російської позиції, тобто у першу чергу задоволення імперських вимог Путіна. Тому не дивно, що за аналізом The Guardian, в "американському мирному плані" знайшли формулювання, які спочатку були написані російською мовою, а тоді перекладені.

Американська делегація, включно з міністром армії Деном Дрісколлом, офіційно передала цей документ Зеленському 20 листопада в Києві, фактично вимагаючи "погодження" без суттєвих правок до дедлайну – четверга, 27 листопада, коли у США відзначатимуть День подяки. 

Зеленський на зустрічі із Деном Дрісколлом, фото: Офіс президента

За публікацією Axios, за повідомленням The Guardian, а також за інформацією Politico та інших провідних західних медіа, з боку України цей план вимагає (наголосимо, що офіційно його ще не представили, тому він не є остаточним):

• визнання Криму, Луганщини і Донеччини де факто російськими (це визнають і Сполучені Штати). ЗСУ мають вийти з решти контрольованого Донбасу і там буде нейтральна демілітаризована буферна зона, яка належатиме РФ, але там не буде російських військ;
• замороження фронту на Херсонщині та Запоріжжі;
• скорочення української армії до 600 тис. військових;
• конституційна відмова від НАТО і його військ на українській землі, також без’ядерний статус, натомість дозволений вступ у ЄС;
• запровадження правил ЄС щодо релігійної толерантності та захисту мовних меншин;
• дозвіл на використання Запорізької АЕС 50/50 з росіянами;
• проведення виборів в Україні за 100 днів після погодження угоди і припинення вогню.

Стосовно Росії, то вона зобов’язується: 

• визнати суверенітет України і законодавчо закріпити політику ненападу щодо Європи та України;
• відмову від інших територій, які вона контролює, за межами п'яти регіонів (тобто віддати захоплені землі на Харківщині, Сумщині, Дніпропетровщині);
• не перешкоджати використанню Україною річки Дніпро та Чорного моря для перевезення зерна.

Також обидві країни зобов'язуються "впроваджувати освітні програми у школах та суспільстві, що сприяють розумінню та толерантності до різних культур та усувають расизм і упередження", а "будь-яка нацистська ідеологія чи діяльність повинні бути відкинуті та заборонені". Крім цього мова йде про "повну амністію за дії воєнного часу" та "повернення всіх на всіх" і "возз’єднання сімей".

Говориться і про заморожені російські активи, що 100 млрд дол. піде на американську програму відновлення України, а США забиратимуть 50% прибутку від цих інвестицій. Тобто Трамп хоче заробити на цьому, за це він дає американські гарантії безпеки Києву. Європа додасть ще 100 млрд дол. для відбудови України. Решта російських коштів буде спрямована до спільного інвестиційного фонду США та Росії для двосторонніх проєктів. 

Після погодження, Росія повернеться до Великої вісімки і поступово з них зніматимуть санкції, щоб реінтегрувати в світову економіку. Якщо ж РФ знову вторгнеться в Україну, то, окрім "потужної скоординованої військової відповіді, всі глобальні санкції будуть відновлені, а визнання нової території та всі інші переваги цієї угоди будуть скасовані". Так само якщо Україна вторгнеться до Росії (або випустить ракети), тоді вона втрачає американські гарантії безпеки.

Фактично, все це нагадує стамбульські угоди 2022-го: поступки на користь агресора без реальних гарантій безпеки (відмова від НАТО), а лише з непрямими обіцянками США. Однак, якщо тоді Київ зміг відкинути подібні поступки, то тепер тиск з боку Вашингтона робить ситуацію критичною.

Позиція США: у пошуках швидкого ультимативного "миру"

Президент США Дональд Трамп вітає керівника Росії Володимира Путіна після його прибуття на об'єднану базу Елмендорф-Річардсон 15 серпня 2025 року в Анкориджі, Аляска, фото: Andrew Harnik/Getty Images

На думку президента США, Україна "за короткий проміжок часу" втратить Донбас, а у Зеленського немає славнозвісних "виграшних карт", тому продовження війни лише призведе до ще більшої кількості жертв. 

"Якщо Зеленському не подобається ця угода, то, знаєте, вони повинні просто продовжувати боротьбу. Я думаю, ви знаєте, що, якщо він її не прийме, США стримають свою підтримку України", - сказав Дональд Трамп.

Віцепрезидент США Джей Ді Венс написав, що серед західних лідерів "існує фантазія", мовляв, якщо просто дати Україні більше грошей, більше зброї чи більше санкцій, тоді "перемога буде близько".

"Мир не буде досягнутий невдалими дипломатами чи політиками, які живуть у фантазійному світі. Він може бути досягнутий розумними людьми, які живуть у реальному світі. Будь-який план миру між Україною та Росією має: 1) Зупинити вбивства, зберігаючи український суверенітет; 2) Бути прийнятним як для Росії, так і для України; 3) Максимізувати шанси, що війна не відновиться", - вважає Венс.

Тобто адміністрація Трампа хоче визнати теперішній стан справ і зробити це чим швидше. "Час закінчувати це лайно. Трамп хоче миру прямо зараз", - сказав один з американських чиновників виданню Financial Times, яке наголошує, що США жорстко тиснуть на українців та європейців, щоб ті прийняли план. Про цей тиск цими днями писали чи не всі великі міжнародні ЗМІ.

Наприклад, у Politico наголошували, що адміністрація Трампа використовує свою перевагу, через "ганебний корупційний скандал" з розкрадання 100 млн дол. урядовцями у змові з близькими друзями президента, який послабив позиції української влади, фактично, загнавши Зеленського у глухий кут, як висловилися в AP, додаючи, що ця угода ставить Київ в "делікатне становище між США та Росією". 

Деякі експерти вважають, що адміністрація Трампа насправді бачить у цьому плані інструмент для можливого завершення бойових дій до кінця першого року президентства, що має стати "візитівкою" для проміжних виборів до Конгресу в 2026-му, де республіканці прагнуть посилити контроль над Палатою представників. Тобто Трамп хоче використати українське питання у своїх внутрішньополітичних справах, тому поставив саме Україні дедлайн із погодження угоди, розраховуючи швидко отримати дипломатичний успіх через задоволення, а не покарання російської агресії. 

"Очевидно, що президенту Дональду Трампу потрібні швидкі й гучні перемоги, щоб перебити несприятливу ситуацію всередині США. Саме тому він поспішає і саме тому чуємо про дедлайн для України. Йому потрібно підняти власний рейтинг, який й так постійно обвалюється", - сказав в етері Еспресо голова Українського центру безпеки та співпраці Сергій Кузан.

Цікаво, що за даними Wall Street Journal, секретар РНБО Рустем Умєров, який чи не перший серед українських чиновників мав справу з цим документом, коли днями був у США, нібито лобіював зміну одного пункту плану Трампа: заміну аудиту західної допомоги (який міг викрити корупцію) на "повну амністію для всіх дій під час війни". Хоча Умєров заперечує це (відзначимо, що він теж фігурує на "плівках Міндіча"), але нагнітання цього скандалу дозволяє США тиснути сильніше, все голосніше натякаючи на скорочення розвідки та зброї, а той повне табу, якщо Київ не погодиться. За інформацією The Guardian, США навіть вже попередили союзників по НАТО, якщо Київ не підпише мирну угоду до четверга – Україну чекатимуть набагато гірші умови. 

Позиція України: страх, що це капітуляція в обгортці "гарантій"

Володимир Зеленський під час звернення 21 листопада, фото: president.gov.ua

Для України цей план – це "важкий вибір між гідністю та ключовим партнером", як заявив Володимир Зеленський 21 листопада у своєму зверненні до нації. 

"Або складні 28 пунктів, або вкрай важка зима – найважча – та подальші ризики. … Я буду наводити аргументи, я буду переконувати, пропонувати альтернативи, але точно ми не дамо ворогу приводів сказати, що це Україна не хоче миру, що це вона зриває процес і це Україна не готова до дипломатії. Такого не буде", – запевнив Зеленський і закликав українців "припини "срач і політичні ігрища" (мається на увазі "міндічгейт" та питання звільнення Єрмака), бо "зараз один із найважчих моментів нашої історії".

На сьогодні Україна не в силах просувати свої максимальні вимоги, які адміністрація Зеленського назвала Формулою миру і широко рекламувала на Глобальному Саміті миру влітку 2024 року у Швейцарії. Тобто мова йде про повернення всіх територій, репарації, трибунал для Путіна тощо. Фактично, українська сторона відмовилася від них ще після першої зустрічі Зеленського з Трампом в Овальному кабінеті наприкінці лютого цього року, коли президент України намагався донести цю позицію, але зустрів кричущий опір, тому зайняв м’якшу позицію (перемир’я із замороженням ліній фронту). 

Тепер, наприкінці року, коли ситуація на фронті не покращилася, а погіршилася і росіяни продовжують просуватися, хоч і зазнають великих втрат, Україна стикається з новою реальністю поступок. Тим більше на тлі проблем з мобілізацією та СЗЧ (у жовтні був антирекорд – понад 21 тис.), найбільшим корупційним скандалом, живучи за графіками світла та під масовими ракетними й дроновими ударами, які призводять до численних жертв цивільних. 

Зараз Зеленський обіцяє "альтернативи" та консультації з Європою, але його маневри обережні (він продовжує дякувати Трампу), адже відмова ризикує для України "найважчу зиму" без американської допомоги, а підписання – можливі масові протести та нестабільність, включно з виборами за 100 днів, які можуть мати непередбачувані наслідки.

Хоч Україна навчилася виробляти чимало зброї та шукати її не лише в американців, однак ми досі критично залежні від ракет до Patriot (чи не єдиного українського захисту від ворожої балістики), а також розвідки. Як сказала Bloomger Селеста Валландер, колишня високопосадовець Пентагону з питань міжнародної безпеки за часів адміністрації Байдена,  справжнім болючим ударом буде припинення обміну розвідувальними даними 

"Бо це дає Україні можливість планувати свою оборону, передбачати дії Росії, відстежувати загрози, ракети, крилаті ракети, балістичні ракети, а також відстежувати безпілотники", - наголосила Валландер на важливості американських розвідувальних супутників у російсько-українській війні.

Позиція Європи: підтримка Києва проти нового Мюнхена

Володимир Зеленський та Дональд Трамп у Білому домі з європейськими лідерами та генсеком НАТО Марком Рютте, фото: Getty Images

Європейські лідери одностайно відкидають план як "не справжній" і "нагородження агресора", що лише може спровокувати нові атаки на НАТО, порівнюючи з Мюнхенським договором 1938 року, коли поступки диктаторові не зупинили війну, а лише прискорили її, створивши ілюзію миру ціною чужої безпеки. 

"Зі своїм ультиматумом про капітуляцію України перед Росією Трамп нарешті виграв приз: премію Невілла Чемберлена за зраду миру, свободи та справедливості", - написала колишня державна секретарка США Гілларі Клінтон, нагадуючи про долю прем’єра Великої Британії, який повірив Гітлеру і віддав йому на поталу Чехословаччину.

Та й у Конгресі США не всі задоволені позицією свого президента, адже низка представників обох партій у Конгресі розкритикували проєкт мирної угоди, відзначає Європейська правда.

Президент Литви Гітанас Науседа теж чітко розкритикував план Трампа.

"Ми говоримо про можливе скорочення збройних сил України, територіальні поступки та деякі інші рішення, які, звичайно, фактично означатимуть капітуляцію. Якщо ЗСУ будуть скорочені на 50%, які гарантії безпеки це надасть Україні? Дуже важко зрозуміти таку ідею", – сказав Науседа.

Звісно, не всі у Європі такі категоричні. Мова йде про проросійські уряди Угорщини та Словаччини. Зокрема прем'єр Угорщини Віктор Орбан заявив, що Європа має підтримати план Трампа, інакше буде блокувати будь-яку допомогу Україні.

Тим часом Німеччина, Франція та Британія провели екстрені дзвінки з Зеленським 21 листопада, працюючи над контрпропозицією, яка, за даними Reuters, зосереджена на тому, що теперішня лінія фронту має бути, як база для переговорів, без територіальних втрат і з правом України на сильну армію. Тобто повернення до позиції замороження лінії фронту і подальших переговорів. У Bloomberg теж відзначали, що Зеленський разом із лідерами Франції, Німеччини та інших європейських країн хоче встигнути переписати план Трампа до дедлайну. 

А вже у середині дня 22 листопада з’явилася спільна заява лідерів західного світу щодо угоди Трампа. До неї приєдналися лідери ЄС, також прем’єр-міністри Великої Британії, Канади, Німеччини, Італії, Польщі, Японії, Ірландії, Нідерландів, Іспанії, а також президенти Франції та Фінляндії. Вони відзначили, що вітають "постійні зусилля США" зі встановлення миру в Україні та визнають, що початковий проєкт плану з 28 пунктів "містить важливі елементи, необхідні для справедливого і міцного миру". Водночас лідери підкреслили, що документ є лише базою, яка "потребує додаткової роботи", наголосивши, що залишаються відданими принципу незмінності кордонів силою.

У заяві також наголошується на занепокоєнні щодо запропонованих обмежень українських збройних сил, які "зробили б Україну вразливою до майбутніх нападів", а будь-які положення, що стосуються ЄС або НАТО, можуть бути реалізовані лише за згоди всіх їхніх членів. Західні лідери окремо підтвердили тверду прихильність подальшій підтримці України та заявили, що продовжуватимуть тісну координацію з Києвом і Вашингтоном найближчими днями, щоб забезпечити напрацювання справді стійкого й безпечного мирного рішення.

За даними Bild, європейські країни виступають за зміну щонайменше чотирьох положень у плані Трампа. Йдеться про:

• перегляд запропонованого поділу територій;
• відмову від скорочення української армії, яка й так менша за російську;
• реальні гарантії безпеки, оскільки в Європі не вірять у "раз і назавжди" припинення російських нападів;
• недопущення того, щоб заморожені російські активи стали вигодою для Путіна.

За інформацією Der Spiegel, лідери ЄС вже направили Трампу свій варіант пропозицій щодо закінчення війни в Україні.

Офіс президента України написав, що "цими днями відбудуться консультації щодо кроків для закінчення війни". Секретар РНБО Рустем Умєров відзначив, що місце зустрічі – Швейцарія, де має бути американська делегація. Також там будуть європейські дипломати і радники. 

"Розпочинаємо консультації між високопосадовцями України та США щодо можливих параметрів майбутньої мирної угоди. Україна підходить до цього процесу з чітким розумінням своїх інтересів. Це черговий етап діалогу, який триває останніми днями і який передусім покликаний узгодити бачення подальших кроків", - зауважив Умєров.

За даними нардепа Олексія Гончаренка, ці переговори у Женеві стартують вже завтра, 23 листопада. На них крім Умєрова, також буде керівник Офісу президента Андрій Єрмак, начальник ГУР Кирило Буданов та інші важливі українські керівники та заступники. Пізніше Зеленський це підтвердив.

Позиція Росії: посварити союзників і максимізувати здобутки

Путін, фото: gettyimages

З боку Кремля останніми днями лунали звичні суперечності. Адже вдень 21 листопада речник Кремля Дмитро Пєсков стверджував, що Москва "офіційно нічого не отримувала" – ні проєкту, ні деталей плану Трампа. Мовляв, що "деякі ідеї є, але поки що нічого суттєвого не обговорюється".

Але вже ввечері 21 листопада російський диктатор Володимир Путін заявив, що план Трампа може "стати основою для мирної угоди". За його словами, цей план обговорювався ще до зустрічі на Алясці 15 серпня цього року. Тоді США нібито просили російську сторону проявити "гнучкість" у питанні врегулювання війни. Тому після зустрічі план Трампа модернізували, але США досі не вдалося отримати згоду України на його реалізацію.

Путін вчергове сказав, що Росія нібито готова до мирних переговорів, і зазначив, що росіян влаштовує поточна динаміка ведення війни, яка "веде до досягнення цілей військовими засобами".

Та в Axiox кажуть, що заява Путіна не є суттєвою зміною в його публічній позиції, бо він зараз говорить "приблизно те саме", що й раніше. 

Тому на думку аналітиків Інституту вивчення війни (ISW), Кремль, ймовірно, прагне роз’єднати Україну та США, щоб Росія могла продовжувати війну проти України без підтримки та сприяння з боку Сполучених Штатів та Заходу. Росіяни хочуть зробити винними у зриві мирних переговорів українців і адміністрація Трампа цьому сприяє, поставивши дедлайн саме Україні. Сам же Кремль не готовий до миру і ніяк не демонструє бажання миритися, навпаки, робить все, щоб досягти своїх максималістських вимог. Тобто позбавити суверенітету і перетворити Україну на свій сателіт, бо в цьому Путін вбачає екзистенційну проблему як своєї влади, так і майбутнього Росії.

"Путіну не потрібне не тільки припинення вогню, а й швидкий мир. Йому потрібна багаторічна війна, бо він сподівається під час цієї війни поставити крапку на існуванні української державності", - відзначив в етері Еспресо політичний експерт та журналіст Віталій Портников.

Думки експертів та що чекати далі

Зеленський, Путін, Трамп, фото: колаж

Більшість експертів з обох боків Атлантики значною мірою сходяться в одному: план Трампа – це не стільки мирна угода, скільки дипломатичний ультиматум, спрямований на швидкий результат, а не на стабільність. Американські аналітики називаються це "політикою на стероїдах".

"Теоретично, запропонована Трампом угода може дозволити Україні наслідувати Південну Корею, відмовившись від території після перемир'я, але процвітаючи за безпечною лінією контролю. Велика різниця полягає в тому, що для збереження цього миру американські війська базуються в Південній Кореї протягом десятиліть. Угода з Україною має протилежну формулу. Вона забороняє іноземні війська, скорочує чисельність української армії і діє лише 10 років. Угода за зразком Кореї міститиме набагато кращі гарантії безпеки", - пише американський журналіст та романіст Девід Ігнатіус і додає, що Трамп не повинен давати Росії перемогу, якої вона не змогла б досягти на полі бою, а Європі та Україні слід зосередитися на збереженні того, що українці "здобули завдяки своїй доблесті".

Болгарський експерт, голова Центру ліберальних стратегій Іван Крастев сказав New York Times, що війни закінчуються, коли одна сторона перемагає або обидві сторони втрачають надію на перемогу. Але в Україні не сталося ні перше, ні друге.  

"Росія має стратегічну перевагу на полі бою, але вона далека від перемоги; її економіка серйозно ослаблена, але вона далека від колапсу. Все, на що ми можемо реально сподіватися у 2026 році, це припинення вогню, а не всеохопна мирна угода. Це можливо, якщо Москва вважатиме, що припинення воєнних дій допоможе залучити президента Трампа до своєї сторони, а Київ вважатиме, що пауза дасть їй час і підтримку Заходу для переозброєння та консолідації. Для обох сторін така угода буде радше тактичним маневром, ніж кроком до тривалого миру. Однак, як тільки припинення вогню буде укладено, воно може виявитися більш тривалим, ніж очікує будь-яка зі сторін", - вважає він.

Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба написав, що зараз в України є лише два можливих рішення щодо запропонованого "мирного плану" США для завершення війни.

"Україна (держава і суспільство) має ухвалити стратегічні рішення. Не вдаючись в деталі, є два вибори: вести переговори зараз, виборювати бодай якісь зміни до запропонованого плану та врешті погоджуватися на його фінальну версію. Або не погоджуватися на угоду, продовжувати боротьбу, працюючи вдома і за кордоном, щоб обставини з часом змінилися на нашу користь", - каже Кулеба. 

Деякі українські експерти зауважують, що президент України та його команда обрали неправильну стратегію комунікації щодо подання корупційного скандалу, як режисури США аби змусити Зеленського піти на поступки, щоб тим самим "відбілитися". 

"Якщо президенту дійсно потрібна підтримка суспільства і відсутність "срачу", то він може показати приклад єдності і швидко вирішити проблему [звільнити Єрмака, - ред.]. Але якщо це теоретично хтось вирішив використати в стилі "не розхитуйте човен", то десь у мого сина є книга про хлопчика, який кричав "вовки", - написав нардеп Ярослав Железняк.

Тож наступний тиждень може стати одним з найважливіших за весь час війни. Успіх України залежить від того, чи зможе вона вистояти під тиском зовнішніх і внутрішніх обставин, зберегти підтримку ключових союзників і добитися перегляду плану на умовах, які не перетворять мир на приховану капітуляцію, що може призвести до нової війни. 

Читайте також: Карта бойових дій за період 15-22 листопада: поки Покровськ і Костянтинівка тримають удар, росіяни хочуть обійти Слов’янськ із півночі