Атаки на Кримський міст: посилення української перемовної позиції

Кримський міст — один із найважливіших інфраструктурних об'єктів Російської Федерації, який використовується Кремлем для продовження агресії проти України, зокрема проти південних регіонів сусідньої держави. Російські пропагандисти, які повідомляють зараз про непросту ситуацію у районі Кримського мосту, де довелося зупинити рух, і самі до кінця не розуміють, що ж відбулося.

Чи мова йде про те, що опори Кримського мосту підірвані за допомогою вибухівки, яка була залишена там заздалегідь? Чи мова йде про атаку безпілотних морських катерів українських Військово-Морських Сил? Чи є якісь незрозумілі водолази, які, як ми теж можемо вважати, брали участь у закріплені вибухівки або навіть керують її підривом з певної дистанції?

На Кримський міст, можливо, очікують нові неприємні випробування, які мали б в ідеалі поставити крапку на існуванні цього інфраструктурного об'єкта. До речі, варто нагадати, що у Севастопольській бухті вчора також припинявся рух. 

Севастополь давно вже став справжнім містом російської ганьби. Чорноморський флот Росії зазнавав поразок у Криму практично весь час своєї історії. І до світової історії він якраз і увійшов із величезною плямою ганьби.

Читайте також: "Нова унікальна спецоперація": СБУ втретє вразила Кримський міст

У російсько-українській війні флот підтримав свою репутацію, коли змушений був перебазуватися з бухти українського Севастополя до бухти російського Новоросійська. Там він залишається важливим елементом дестабілізації ситуації на Чорному морі. Однак таких можливостей, які надають бухти українського Криму, звичайно ж, російські злочинці у військово-морських формах не мають. 

Кримський міст залишається легітимною метою для знищення Силами оборони України. 

По-перше, тому, що цей інфраструктурний об'єкт будувався без всякої згоди з Україною в українських територіальних водах. Після того, як Російська Федерація на чолі зі злочинним Путіним здійснила акти окупації та анексії цього українського регіону. Всупереч будь-яким нормам міжнародного права і конституції самої Російської Федерації, яку Путін за підтримки свого шовіністичного хворого населення радісно порушив.

По-друге, тому що міст використовується для перевезення вантажів, потрібних іншій злочинній терористичній організації, так званим збройним силам Російської Федерації. Вони використовуються Путіним та його оточенням не для оборони Російської Федерації, а для того, щоб завойовувати чужі землі й тероризувати населення самого Криму. Його мешканці стали заручниками російських агресивних дій, починаючи навіть не з 2014 року, а з часу, коли на території українського Криму було залишено російсько-військову морську базу, яка так і була всі ці десятиріччя справжнім протезом тероризму і дестабілізації не тільки для Криму, але й для усього Чорноморського басейну.

Читайте також: Війна дронів: хто цього не розуміє — той програє

Ось чому так важливо у майбутньому зліквідувати Чорноморський флот Російської Федерації, принаймні в територіальних водах України. Ну і, звичайно, Кримський міст не може використовуватися Росією для допомоги власним збройним силам, бо є очевидним, що Москва продовжує сподіватися на експансію на українському півдні.

Росія зовсім не збирається обмежуватися окупацією цієї частини Херсонської області, яка залишається під контролем агресивних сил Російської Федерації.

Очевидно, що амбіції Москви набагато серйозніші, не кажучи вже про те, що саме підтримання життєдіяльності окупаційних військ і колабораційного апарату влади у Криму, яке здійснюється за допомогою інфраструктури Кримського мосту, теж має бути ефективно і впевнено припинено. Щоб продемонструвати, що Російська Федерація не має і не може мати у майбутньому ніякого реального контролю над тим, що відбувається на окупованих українських територіях.

І, як ми розуміємо, інфраструктурно відірвати Крим від Росії навіть легше, ніж інші окуповані росіянами регіони України: Донецьку, Луганську, Херсонську і Запорізьку область, за які Росія продовжує бої, у тому числі й за допомогою тих шляхів, які ведуть через цей мерзенний міст.

Звісно, ця нова операція знову нагадує росіянам про іншу їхню ганьбу, яку вони намагаються применшити у власному інформаційному просторі.

Знищення літаків Російської Федерації на аеродромах, які використовуються для постійного бомбардування мирних міст і селищ України для вбивства жінок і дітей. Для інших злочинів, які і є сутністю і сенсом існування збройних сил Російської Федерації і, здається, російської держави. Яка, як ми вже всі переконалися, останні три роки, є просто терористичною організацією, тільки прикидається державним утворенням, щоб не нести відповідальності за всі злочини, які із таким задоволенням і радістю здійснюють російські громадяни у військових формах і без.

Читайте також: Почалася війна роботів

Так що в принципі, ми можемо говорити, якщо використовувати російську політичну мову, про посилення української переговорної позиції. Якщо взагалі у віддаленому майбутньому відбудуться справжні перемовини між Росією та Україною щодо припинення вогню на російсько-українському фронті та навіть про припинення російсько-української війни, якою продовжує насолоджуватися Путін.

Однак ця насолода починає бути гіркою навіть для російського президента, впевненого, що вбивства людей прибавляють йому віку і дають ці можливості бути впевненим у тому, що його режим, який росіяни завжди підтримують саме в найбільш агресивні часи, може не дуже побоюватися подальшого ходу історії.

Коли російські президенти стають свідками знищення власних літаків чи інфраструктурних об'єктів, що є символом їхніх агресивних можливостей, у тих, хто перебуває поруч із такими правителями, чи навіть у самих громадян сповнених ненавистю і агресією, виникає питання, чи справжнім є такий цар. І чи не потрібно знайти якогось більш жорстокого і дикого очільника російської держави, який не дасть образити стратегічні об'єкти, мости та літаки. Адже, як ми знаємо, саме заради них пересічні росіяни готові жити у бідності та відсутності перспектив.

І Путін прекрасно розуміє, що для того, щоб не позбутися ще якихось важливих об'єктів, які є символами російської агресивності, може, варто не продовжувати атаки на Україну, а замислитися про те саме припинення вогню. До якого вже кілька місяців поспіль його без будь-яких реальних результатів закликає американський президент Дональд Трамп. 

Джерело

Про автора. Віталій Портников, журналіст, лауреат Національної премії України ім. Шевченка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.