Без знань новітньої техніки ми так і залишимося армією ентузіастів

Бо це надасть обізнаність, як підбирати людей на посади, які вимоги ставити для рекрутингу у напрямку, як формулювати завдання з застосування, як оцінювати ефективність закупівель засобів, ефективність застосування, які є можливості з прикриття підрозділів, оцінка ризиків з виявлення власних сил противником, необхідний рівень матеріально технічного забезпечення, які зміни до штату потрібно пропонувати, які позаштатні групи створювати й так нескінченно.

Поки цього не буде, ми так і будемо армією ентузіастів.

Я знав викладачів з військових інститутів, вчених, які дупля не відбивають у застосуванні засобів; командувачів, які ставили задачі придушити ворожі Орлани тактичним рюкзачком і клепали догани комбригам за невиконання задачі, бійців, які палили обладнання через страх та не розуміння, фахові підрозділи, які через відсутність взаємодії поклали дронів ЗСУ більше, ніж ворожих. Це все через загальну необізнаність.

Бо нові засоби з'являються швидше, ніж методичні матеріали із застосування до них.

Читайте також: Хто залишається в армії?

Нам потрібен системний підхід у впровадженні нових засобів, починаючи з базових лекцій для керівництва і далі з поглибленням для фахівців, що будуть їх застосовувати. Мало скерувати двох-трьох офіцерів та сержантів на профільні курси. Курси мають бути всередині бригад, аби навіть командири взводів, яким надані ці засоби, розуміли їх місце та роль в організації бою.

У нас вже є такий базовий курс, він вичитується для особового складу різних підрозділів на базі одного з навчальних центрів. Він недосконалий, бо тут не може бути досконалості.

Моя мрія зробити такі курси виїзний, безпосередньо в бригадах. Так було б ефективніше.

Джерело

Про автора. Мирослав Гай, актор, волонтер, воїн ЗСУ, керівник благодійної організації "Фонд "Мир та Ко".

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.