Будь-яка угода з Путіним не повинна знецінювати жертви

1. Ця війна не про Україну

Політичні дискусії щодо завершення війни в Україні часто упускають одну важливу річ: війна не почалася через Україну. Перед тим як розпочати своє жорстоке вторгнення, Путін вимагав, щоб США та НАТО повернулися до кордонів 1997 року. У своїх виступах він неодноразово заявляв про кінець однополярного світу та гегемонії США. Протягом усього свого правління Володимир Путін стверджував, що Захід обманув Росію в 1990-х роках, і вважає своєю місією відновлення імперської величі Росії.

Будь-яка спроба досягти домовленості лише щодо війни в Україні не врахує ширші амбіції Путіна. Будь-яка така угода діятиме лише до того моменту, поки він не вирішить знову завдати удару.

2. Путін – брехун

Брехня є для Путіна політичним інструментом. Напередодні вторгнення він і його команда публічно брехали про свої наміри. На переговорах немає жодних гарантій, що він дотримуватиметься будь-яких домовленостей. Путін виправдовує свої брехливі заяви тим, що Захід, мовляв, вчинив так само в 1990-х після розпаду Радянського Союзу.

Читайте також: Якщо не НАТО, то які варіанти гарантій безпеки можуть бути?

Єдиний спосіб змусити Росію дотримуватися угоди – це гарантувати жорсткі наслідки за її порушення. Росія розуміє лише мову сили, тому будь-які угоди можуть бути збережені лише завдяки міцності Збройних Сил України та підтримці партнерів, зокрема військовій.

3. Переговори з Путіним – це також переговори з Північною Кореєю

Протягом останніх двох років Путін вибудував стратегічне партнерство з Північною Кореєю. Спочатку КНДР постачала велику кількість боєприпасів для стрілецької зброї та артилерії. Згодом, коли Україна здійснила рейд у Курську область, Росія не перекидала війська з фронту для відбиття атаки, як, можливо, очікував Київ. Натомість Північна Корея відправила понад 10 тисяч військових для посилення російських підрозділів у цьому регіоні.

Це стратегічне партнерство загрожує не лише Україні. Завдяки фінансуванню та технічній допомозі з боку Росії Північна Корея, ймовірно, зможе покращити свої ядерні можливості.

4. Переговори з Путіним надсилають сигнал усьому світу

Будь-яка угода з Путіним, яка закріплює його завоювання, посилить сигнал іншим країнам про те, що військова сила є дієвим інструментом досягнення геополітичних цілей, включно з територіальним розширенням. Китай, Іран, Пакистан, Афганістан, Туреччина, Сербія та інші держави можуть сприйняти перемогу Росії як дозвіл на нову агресію.

Читайте також: Зеленський готовий говорити з Путіним, але це не виглядає реалістично. Колонка Віталія Портникова

Прийняття несправедливого миру з Путіним створить ще більше загроз для безпеки Заходу.

5. Знецінення військової допомоги та жертв

Путін є агресором. Цей факт незаперечний. Він розпочав неспровокований напад на Україну, керуючись неоімперськими амбіціями та вигаданими претензіями. Україна заплатила величезну ціну за спротив. Десятки тисяч українських військових та цивільних загинули. Захід витратив мільярди доларів на військову та іншу допомогу Україні. Війна знищила міста й інфраструктуру вартістю сотні мільярдів доларів.

Будь-яка угода з Путіним не повинна знецінювати ці жертви.

Джерело

Про автора. Віктор Андрусів, політичний та громадський діяч, аналітик та публіцист