Будапештська пастка

Погроза про Tomahawk означає, що ліміт часу, на який вмовив Путін Трампа на Алясці, вичерпаний. Нагадаю, що тоді Путін розписував Трампу великі прориви на фронті, вихід на кордони Донецької області й українську капітуляцію. Не склалося (буду і далі стверджувати, що основа субʼєктності України — в її Збройних силах). 

Час сплив. Трамп без Нобеля. В Штатах — початок кампанії. Білий дім хоче демонструвати мʼязи перед Китаєм. 

Чому Будапешт? Бо Трамп хоче почестей, які йому організує Орбан (той ще підлабузник), він зі шкіри пнеться, аби виграти перевибори весною. Але Орбан викотить червону доріжку і Путіну — навіть нема сумнівів. Такий собі "європейський Янукович", що хоче смоктати навіть не двох маток, а трьох. Сі не вистачає. 

Читайте також: Переговори про мир. На що справді потрібно звертати увагу

Зрештою, в останній розмові Трампа з Путіним для нас може бути й елемент позитиву — найближчі кілька днів Росія (можливо) не гатитиме по енергетиці. Хоча обіцянки Путіна готуватися до саміту в Будапешті — це ще не остаточне рішення туди їхати. Може ж просто "прихворіти" дід — поки Трамп чекатиме на його згоду. Поки що анонсовані зустрічі делегацій "високого рівня". 

Більш визначальною стане зустріч Трампа і СІ наприкінці жовтня. Вона теж досі під питанням, бо з Китаєм Трампу говорити важко, поки під ногами постійно крутиться Путін. 

Схоже, що Трамп досі живе в ілюзіях відірвати Москву від Пекіна. І якщо правдива інформація про пропозицію Путіна укласти угоду щодо рідкісноземельних мінералів — цей намір може знову завернути Трампа на хибну стежку. Куди простіше домовитись з Пекіном доїти разом цю "сировинну корову" до виснаження. 

Короткий підсумок перед зустріччю Трампа з Зеленським: Путін отримав знову 2-3 тижні (2-3 місяці?) - час, за який він намагатиметься поламати намір Білого Дому змінити тактику США "демонстрації сили" щодо Росії. 

Ми це вже проходили. 

Але Трампу зараз потрібен не процес, а результат. Натхненний рішенням по Близькому Сходу, він прагне повісити ще одну зірочку на свій костюм. Бо початок виборчої кампанії до Конгресу має бути яскравим. 

Головне — не вскочити в халепу з Будапештом так, як це було на Алясці.

Джерело

Про автора. Віктор Шлінчак, голова правління Інституту світової політики

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.