Російська мова ріже вухо і серце. Не витримую, запитую у двох юнок, от що спонукає їх навіть в роковини повномасштабного вторгнення, коли на цвинтарях алеї могил їх загиблих ровесників, говорити мовою ворога?
"Ми розмовляємо суржиком"- випалює одна. Та розмовляйте, мова — жива, вона розвивається й народжує нові слова і вирази, її діалекти та регіональні особливості створюють неповторний колорит емоційної, красивої, сучасної української. Якщо не говорити нехай не ідеальною українською, ніколи не опануєш вишукану літературну.
Росіяни в перший день захоплення Авдіївки збили зі зруйнованих будинків таблички з українськими назвами, спалили українські бібліотеки на окупованих територіях, вбивали українських письменників в Ізюмі, катували українських вчителів, русифікують школи в херсонських селах. Серед переліку безумних вимог маніяка Путіна - "защіта русского язика", тобто статус другої державної. Ну, як в другу річницю вторгнення можна толерувати російську?
Зиркнули на мене злобно. Але перейшли на українську. Й, до речі, не на суржик, а норму.
Читайте також: Відкиньте колишні образи до завершення війни. Іншого шляху немає
Потім те саме вже в потязі "Холм — Київ" й ця безтурботність, неусвідомлення причин, чому Путін і досі вважає незалежну Україну своїми територіями, просто вражає…
Хочеться, аби українські біженці зберігали й мовну ідентичність, не залишаючись в мовному просторі країни-агресора. Це важливо для України. Ну, як так, наші жінки здатні за рік-два опанувати польську, німецьку, англійську, іспанську, португальську, чеську, й при цьому й досі не перейти на українську?
У потязі випадково зустріла відому журналістку і її теж вразила ця безтурботність, коли рускоговорящі юнки не розуміють важливості мовної ідентичності.
Читайте також: Війну спричинили всі, хто копав "російську колію"
Такі потужні акції по всьому світу пройшли вчора! Але як донести нашій громаді закордоном, що наша щоденна акція на підтримку України та української ідентичності має бути в повазі до української, її розширенні в побуті? На вулицях європейських міст нас ідентифікують за мовою.
Переходьте на українську, друзі! Це важливо для стікаючої кровʼю Україні.
Ну, й вже кілька разів пропонувала Укрзалізниці: починайте кампанію лагідної українізації. Можливо, варто в потягах міжнародного сполучення робити оголошення, що ми вітаємо вас і дякуємо за українську в спілкуванні з нашими провідниками.
Про автора: Ірина Геращенко, народний депутат України, фракція "Європейська Солідарність"
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.