
Дилема безпекових гарантій
Зараз я скажу дуже дивну річ: найбільше вступ України в НАТО або надання гарантій безпеки вигідно Путіну
Отже, станом на зараз найбільш ймовірним завершенням війни є те, що ще два роки назад називали Корейським сценарієм. При чому, пропозиції Трампа аж надто нагадують події 1953 року. Нагадаю, що тоді жодна зі сторін не могла перемогти, Сеул 4 рази переходив із рук в руки. Попри неможливість перемогти, південні корейці не хотіли йти на мир, і замість них перемир’я підписав американський генерал Марк Вейнкларк. Фактично, коли зайшла мова за визнання Криму США — щось схоже на корейську історію з підписом.
Так чи інакше, в ситуації, коли не має однозначно переможеного чи переможця, може бути тільки щось схоже на корейське перемир’я.
У цій ситуації, як маємо себе вести ми, українці? Якщо нам не дадуть жодних гарантій наші партнери, і не дадуть вступу в НАТО? Ми будемо щодня готуватись до війни! Очевидно, що ми будемо максимально укріплювати фортифікації, розвивати оборонку, реалізовувати ракетні програми, дронові тощо. Очевидно, що спроба Путіна вдертися наступного разу буде для нього ще більш сумною, чим першого. Але ситуація може стати навпаки іншою — це коли ми зміцніємо так, щоб відвойовувати свою територію. І просто в один день оголосимо СВО.
Читайте також: Трамп стає на бік України
Натомість якби ми були членами НАТО, то не могли б діяти таким чином, оскільки це наражає на небезпеку весь блок. Аналогічно, якби ми мали гарантії безпеки, такі речі ми були змушені узгоджувати з партнерами. І судячи з того, як вони бояться Путіна — навряд чи вони б погодились на щось подібне. Очевидно, що така ситуація була б для Путіна дуже сталою, і він міг би зафіксувати свої здобутки надовго.
Але він сам себе загнав в цю пастку. Оголосивши неприпустимість членства в НАТО та інших гарантій, він не залишає нам іншого вибору, як озброюватись до зубів і готуватись до нової війни. Це означає, що він теж буде змушений жити в форматі гонки озброєння, і ще більше буде відставати в розвитку від Китаю та США.
Ця дилема існує вже сьогодні, але поки Путін не буде її розв’язувати. Він дійсно переконаний, що ми ось-ось рухнемо, фронт посиплеться, і тоді не буде ні проблем з гарантіями, ні з нашою мілітаризацією. Але восени йому таки доведеться передумати.
Про автора. Віктор Андрусів, політичний та громадський діяч, аналітик та публіцист
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.



- Актуальне
- Важливе













