Трамп стає на бік України

Однак, варто нагадати, що Трамп у цьому своєму інтерв'ю не констатує факт, а відповідає на запитання американського журналіста про те, чи може скластися ситуація, коли він опиниться на боці України. І відповідає на це запитання ствердно, що так, це дійсно може бути. 

Хоча журналіст запитує його, чи готовий він виявитися на боці Зеленського. Тут є уточнення з боку американського президента: "На боці України — так, а не на боці Зеленського". Але, знову-таки, варто пам'ятати, що ця зустріч Дональда Трампа з головним редактором видання Atlantic була до того, як американський президент зустрівся зі своїм українським колегою у Соборі Святого Петра в Римі під час похорону Папи Франциска.

Можливо, якби інтерв'ю записувалося вже після цієї зустрічі, яку багато хто характеризує як певне примирення між Трампом і Зеленським, відповідь американського президента не була б такою категоричною і не стосувалася б саме українського президента. А так Дональд Трамп зосередився не стільки навіть на допомозі Україні, скільки на деталях зустрічі в Овальному кабінеті. Відповідальність за зрив якої він продовжує покладати саме на поведінку українського президента. 

Разом із цим Трамп продовжував наполягати на тому, що він рятує Україну. Знову-таки у відповідь на запитання, чому він, на відміну від своїх попередників на посаді президента Сполучених Штатів, скажімо, того ж Рональда Рейгана, під портретом якого відбувалася розмова із журналістами, не відчуває емпатії до маленьких країн, на які нападають більші, Трамп знову підкреслював, що він має таке почуття емпатії, і що він рятував Україну від російської агресії ще тоді, коли не було великої війни між Росією та Україною. Звично нагадуючи про надання Україні Javelin для оборони від російської агресії.

Читайте також: Трамп і Путін в глухому куті

Так що можна сказати, що інтерв'ю Дональда Трампа, де він припускає можливість бути на боці України, є віддзеркаленням важливих тенденцій у його власній політиці на російсько-українському напрямку. 

І саме тому це дозволяє робити певні висновки не на тлі цієї розмови, яка у Трампа відбулася із Зеленським, а ще до цієї розмови. Це дозволяє вважати, що Трамп роздратований непоступливістю Путіна. І тим, що російський президент ставить його у непросту ситуацію своїми обстрілами мирних українських міст ще до того, як президенти Сполучених Штатів і України вдруге розмовляли між собою після знаменитого скандалу в Овальному кабінеті.

Таким чином ми можемо з вами говорити про те, що сьогодні президент Сполучених Штатів дійсно не дуже розуміє, яким чином йому вдасться завершити російсько-українську війну в той період, який він вважав достатнім для того, щоб розв'язати питання принаймні припинення вогню на російсько-українському фронті.

100 днів президента Трампа продемонстрували нам, що зусилля очільника американської держави виявилися, м'яко кажучи, недостатніми для того, щоб примусити російського президента піти на зустріч американському колезі. І що головною задачею Путіна та його найближчого оточення залишається тримати Трампа та його співробітників у перемовному процесі на тлі продовження бойових дій на російсько-українському фронті.

Бойових дій, які, на думку Путіна, зможуть дозволити йому надалі окупувати ще частину територій України й ставити нові та нові умови, які є не стільки умовами щодо припинення вогню на російсько-українському фронті, скільки умовами капітуляції України.

В цій ситуації, звичайно, варто усвідомити, що Трамп не проявляє бажання ставати людиною, відповідальною за загибель мирних українців. Людиною, яка продовжує перемовний процес із Путіним на тлі нових і нових злочинів російського президента та його бандитської армії. 

Читайте також: США програють від виходу з перемовин

І тут президенту Сполучених Штатів вже невдовзі доведеться визначитися. Можливо, це відбудеться навіть після річниці перемоги у Другій світовій війні, яку Путін звично перетворює на фестиваль огидного побєдобєсія. Трампу доведеться або усвідомити, що він дійсно має діяти так, як він говорив журналістам з  Atlantic: допомагати більше Україні. І, до речі, в цій своїй відповіді він сказав, що крім військової допомоги може бути більш серйозне санкційне навантаження на Російську Федерацію.

Це теж варто проаналізувати. Можливо, Трамп думає не про посилення воєнної допомоги, а саме про посилення санкцій проти Росії та не усвідомлює, або занадто добре усвідомлює, що ці санкції не призведуть до серйозної зміни путінської позиції. Або дійсно доведеться ухвалити рішення про відмову від участі Сполучених Штатів у подальшому перемовному процесі між Росією та Україною. Що, якщо воно буде сполучене із відсутністю нової воєнної допомоги для України, то тільки посилить шанси Російської Федерації окупувати нові українські регіони й продовжувати вимагати капітуляції України у подальший період російсько-української війни.

Але очевидно, що дезертирство з перемовин навряд чи посилить політичну вагу американського президента, який занепокоєний власним авторитетом. І прекрасно розуміє, якими будуть коментарі на 100 днів його перебування на посаді в ситуації, коли він не досяг жодного результату в жодному зі своїх починань на зовнішньополітичній арені.

Вийти з російсько-українських перемовин для Дональда Трампа — це означає розписатися не тільки у власному політичному безсиллі, яке стає все більш очевидним навіть прихильникам американського лідера, але й у безсиллі Сполучених Штатів Америки. І тому, мені здається, що з жодних перемовин Трамп виходити не буде.

А от наша з вами задача — примусити американського президента усвідомити, що в цих перемовинах він має бути не посередником, а прихильником України, який буде допомагати тиснути на Російську Федерацію і створювати все  складніші для Росії умови призупинення чи припинення російсько-української війни. 

Джерело

Про автора. Віталій Портников, журналіст, лауреат Національної премії України ім. Шевченка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.