Європа не по Urals

Картинки з вартістю "чорного золота" милують око цифрою Brent 59. 

А внизу Urals 55. 

Тільки це — брехня, такий собі інформаційно-психологічний прийомчик. 

Може навіть і не усвідомлений, а може й ні.

Urals не коштує 55, бо насправді від 59 треба віднімати 12-15 доларів дисконту. 

За ризики. 

Отже, не 55, а десь 44/47. 

При зверстаному бюджеті 70 баксів. 

Нафта по 55, як це виглядає на картинках, це те саме, що 1 долар США = 61 капєйка СРСР. 

Це те саме, що велика Росія зі 140 мільйонів населення, але там аби 110 було. 

Це те саме, що велика російська культура, яка зовсім не велика і дуже часто не російська. 

Це те саме, як велика економіка РФ, яка "може десятиліттями воювати", але не чекаючи осені вже грохнулася в рецесію.

Але коли все московскоє благолєпіє закінчиться, то розбираючи завали вєлікого русского - повертаючи назву Русь чи ікону Вишгородської Божої матері, запасників Ермітажу чи пісню "Плаття моє із ситцю" (Дим сігарєт с мєнтолом) - треба виконати ще одну історичну місію. 

Читайте також: США — Іран: як це стосується України

Повернути кордони Європи до античних часів, там де бачили їх Геродот, Страбон та Птоломей — на річку Танаїс, себто на Сіверський Донець та нижню течію Дону — на східні межі України. 

Європа по Урал це такий же інформаційно-психологічний прийомчик, як і нафта по 55, а не 44. 

Це ще Вольтер зрозумів, коли писав, що Пьйотр хотів зробити Московію більш європейською, хоча вона не була повністю частиною Європи. 

Але грубі московські гроші, зароблені на нафті того часу — пушині та поташу — робили свою справу серед французьких та німецьких географів. 

В 1725 році вперше було запропоновано визнати кордон Європи не по річках, як до того, а по гірських хребтах. 

Зробив це швед Філіп Юхан фон Страленберг, який потрапив у полон після однієї з найбільших катастроф в історії Європи — битви під Полтавою. 

Хтозна, може саме капітан Карла XII став першою жертвою "стокгольмського синдрому". 

Як-не-як тринадцять років у полоні. У такій собі пєтровській "шарашці". У Тобольську. Ага, в тому самому, іронічно. 

Російська імперія першою визнала нові кордони Європи, що не дивно. 

Читайте також: "Москва горить – який чудовий дивний сон..."

Та інвестувала чималі гроші в поширення цієї теорії, щодо якої протягом всього XIX століття існував опір у середовищі європейських вчених. 

Москва в усі часи найкраще продавала понти. І тому не жаліла на них грошей. Забрати понти — забрати страх перед Москвою та захоплення Москвою. Кордон по Уралу такий же важливий, як Шостаковіч, Большой тєатр та матрьошка. 

Якщо вєлікая русская культура це вітрина, то уральський кордон — її рама. 

Коли розберемо і одне, і друге — нам буде байдуже якою стане ціна Urals. 

Urals торгуватимуть ural's nations. 

Продаватимуть її ще на старому геродотівському кордоні Європи. 

Десь на Сіверському Дінцю.

* Публікується зі збереженням стилю автора

Джерело

Про автора: Олег Манчура, журналіст.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.