Газовий вузол. Чи битимуть росіяни по українській ГТС

Днями з’явився аналіз від Блумберга  газового транзиту через Україну. Один його фрагмент впадає у вічі: "Ухвалюючи рішення, український лідер має враховувати необхідність захисту 38 600-кілометрової системи газопроводів країни. За останні три роки ця мережа, одна з найбільших у світі, не зазнавала нападів, оскільки через неї йшов російський газ. Якщо це припиниться, система може стати мішенню для атак, як це вже було з газосховищами та об’єктами електроенергетики".

Що тут не так?

Теза "За останні три роки ця мережа… не зазнавала нападів, оскільки через неї йшов російський газ… якщо це припиниться, система може стати мішенню для атак, як це вже було з газосховищами…" є маніпуляцією! Кілометраж ГТС не має особливого значення. Труби розташовані переважно під землею, немає ніякого сенсу по них лупити та й спробуйте влучити в те, чого не бачите. 

З 21 березня поточного року Росія завдає ударів по ПСГ, але вважати газосховища чимось окремим від ГТС неправильно. Те, що організаційно після анбандлінгу Нафтогазу існують окремо оператор ПСГ і оператор ГТС, не скасовує технологічну єдність і цілісність системи. 

Читайте також: Усі російські війни — це війни за газ. В Україні та Сирії теж

Удари по компресорних станціях на Стрийщині якраз не в останню чергу, спрямовані на європейських газотрейдерів, щоб вони перестали користуватися послугами ПСГ України. Тому,  об’єкти ГТС у цілому є цілями для ворожих атак, незалежно від того, є транзит чи нема. А отже сподіватися на те, що пролонгація транзиту означає страховку від ударів, є наївністю або ж свідомою маніпуляцією. 

Страховкою є інше. Автор Блумберга нагадує протяжність газових магістралей України – 38600 км, але забуває при цьому нагадати, що Газпром має 172600 км газопроводів, але головне інше – 254 компресорні станції, а ще й 23 ПСГ. Причому розміщено це господарство переважно в зоні доступності для ураження засобами Сил оборони України. 

А ще слід було б нагадати читачам Блумберга, що основна енергетика Росії – теплова, атомної відносно небагато (менш як 20% загальної потужності) і майже 70% теплоенергетики – це електростанції на газу.  І усе це господарство теж в зоні ураження. І СОУ ще не починали навіть. А якщо почнуть, то те, що було у 2024 році з російським переробленням чи паливними базами буде виглядати квіточками. 

Читайте також: Ударами по енергетиці Путін прагне розколоти Україну

Якщо в Кремлі хочуть влаштувати Холодомор Україні, то слід змоделювати як можуть виглядати російські  міста після "дегазації" енергопотужностей Силами оборони України.  Якщо дехто в Москві про це забув, то СОУ можуть нагадати! 

Не потрібно мати ілюзій, що маніпуляції в закордонних ЗМІ мають місце не стільки із-за незнань "матчастини" журналістами. Що таке "газпром-пропаганда" усім добре відомо. Тому це додатковий механізм медійно-психологічного тиску на українську владу з тим, щоб схилити її до продовження транзиту. Прикрим є те, що ЗМІ в Україні бездумно передруковують і масштабують маніпуляції ти самим підіграючи Кремлю і його посіпакам. 

Паралельно Кремлем опрацьовуються варіанти корупціогенного характеру, замасковані під "прагматизм". Об’єктом особливої обробки є МЗС України. Блумберг наводить висловлювання МЗС, що "переговори тривають і не можна повністю виключати можливість укладення угоди в останню хвилину". Однак, наводяться і слова Бенджаміна Шмітта, старшого наукового співробітника CEPA і Центру енергетичної політики Клейнмана при Пенсільванському університеті: "Продовження транзиту російського газу в будь-якій формі – чи то через відкрите продовження контракту з контрольованим Кремлем "Газпромом", чи то під будь-якою іншою назвою, але все одно де-факто російською, – буде небезпечним для України".

Джерело

Про автора.  Михайло Гончар, експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.