Хто має право критикувати військових?

Відкрию таємницю: якщо ти в окопі — теж не можна, бо тобі завтра ж закриють рота доволі неприємним способом і на законних підставах.

Просто зверніть увагу на те, як змінюється риторика військових журналістів, які пішли служити. З їхнього критичного поля зору зникають, як мінімум, корпуси чи бригади, а часто — цілі види й роди військ. Жодне медіа, яке входить до складу підрозділів чи інших підконтрольних державі органів, не полізе в заміс відновлювати справедливість.

Читайте також: Про недуги молодої демократії

Тому нам усім і потрібні військові журналісти, яких уже майже нема на "гражданці". Їхня кваліфікація чи здатність тримати емоції часто бажає кращого, але краще такі, ніж ніяких. Бо "ніяких" — це як у Росії. І та неадекватна ціна, яку вони платять за кожен метр нашої землі, є наслідком відсутності індикаторів того, що щось сильно не так — зокрема чесних військових експертів, журналістів і волонтерів.

Мені дуже прикро, що в нас меншає людей, готових відкрито й без емоцій говорити про проблеми та потенційні шляхи їхнього вирішення. А серед тих, хто готовий — усе менше адекватних. І з цим нам доведеться щось робити, щоб не опинитися в ситуації, коли ми черговий рік "перемагаємо", але фронт, чомусь, під Полтавою чи Дніпром.

Джерело

Про автора. Віталій Дейнега, колишній заступник міністра оборони, засновник фонду "Повернись живим"

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.