Коаліція охочих готується до зустрічі в Лондоні: над чим працюватимуть європейські лідери разом із союзниками

До нього входять 35 держав, включно з Україною, Великою Британією, США та Австралією. Хто і як (особисто чи дистанційно) доєднається до зустрічі цього разу, поки невідомо, утім радники французького президента зазначають, що склад коаліції не змінився.

Напередодні, 21 жовтня, радники з Єлисейського палацу повідомили про фокус на посиленні тиску на Росію, узгодженні гарантій безпеки для України та координації оборонних ініціатив ЄС.

Новий пакет санкцій і "позика на відновлення"

Підготовка 19-го пакета санкцій проти Росії фактично завершена, зазначається у пресрелізі Ради з питань закордонних справ Європейського союзу. Його ухвалення очікується вже цього тижня в рамках Коаліції охочих.

Пакет передбачає заборону імпорту скрапленого природного газу, нові обмеження для так званого "тіньового флоту", який обходить ембарго через треті країни, а також санкції проти підприємств і посередників, що сприяють обходу обмежень.

Паралельно триває робота над механізмом "позики на відновлення" (Reparation loan), яка дозволить використовувати прибутки від заморожених російських активів, розміщених у європейських банках.

Йдеться не про конфіскацію, а про тимчасову мобілізацію доходів для фінансування відбудови України та зміцнення її оборонної спроможності.

Єлисейський палац підкреслює, що ці заходи мають ґрунтуватися на міжнародному праві, із розподілом ризиків між партнерами G7 і пріоритетом для європейської оборонної промисловості.

Читайте також: Новий оборонний альянс в Європі?

"Стіна дронів" і європейська оборонна координація

Під час обговорення проєкту "Defence 2030" у Парижі наголосили, що ініціативу "Drone Wall" ("Стіна дронів") розглядають не як фізичний бар’єр, а як мережу інтегрованих антидронових систем, спільних розробок і навчань, здатних реагувати на сучасні загрози. 

Європейські структури зосереджують зусилля на п’яти напрямках:

• протиповітряна та протиракетна оборона;
• системи артилерії й боєприпасів;
• кібер- і радіоелектронна боротьба;
• дрони та антидрони;
• військова мобільність і космічні спостереження.

Припинення вогню лише на лінії бойового зіткнення

У Єлисейському палаці підтвердили спільну позицію, зафіксовану в декларації лідерів ЄС і союзних країн, серед підписантів якої Франція, Велика Британія, Німеччина, Італія, Польща, Норвегія, Фінляндія, Португалія, Данія та Єврокомісія: "Міжнародні кордони не можуть бути змінені силою".

Водночас Париж уточнює: будь-яке припинення вогню можливе лише на основі поточної лінії бойового зіткнення.

Це, за словами французьких радників, технічне, а не політичне формулювання як спосіб зафіксувати статус-кво без визнання змін територій.

Ідея полягає у зупиненні бойових дій, не поступаючись принципом територіальної цілісності України.

Читайте також: Найімовірніший сценарій: затяжна війна

Енергетична безпека як частина оборони

ЄС погодив поступову відмову від російського газу до 2028 року, тоді як імпорт нафти вже скоротився до менш ніж 3% від рівня 2022 року.
Попри це, російський газ усе ще становить близько 13% енергетичного імпорту ЄС, що дорівнює понад 15 мільярдам євро на рік.

Це вважається ключовою вразливістю європейської безпеки, яку країни прагнуть усунути через:

• спільні закупівлі енергоносіїв і координацію резервних потужностей;
• інвестиції у відновлення та модернізацію електромереж;
• розвиток екологічних джерел енергії: сонячної, вітрової, водневої та біометанової генерації;
• підтримку енергетичної стійкості України шляхом створення спільного європейсько-українського енергетичного хабу.

Як зазначили в Єлисейському палаці: зменшення залежності від російських ресурсів є стратегічною складовою безпеки ЄС.

Два напрями безпекових гарантій

Париж продовжує підтверджувати дворівневу модель підтримки України:

1. Зміцнення Збройних сил України: постачання зброї, навчання, фінансування, підготовка до зими.
2. Підготовка багатонаціональної сили другого ешелону, яка може виконувати стабілізаційні або миротворчі функції після припинення вогню.

На думку європейських лідерів, саме таке збалансоване втручання має забезпечити реальну присутність союзників у полі безпеки, але не переходячи до прямої конфронтації з Москвою. 

"Ми не визнаємо змін кордонів, але мусимо зупинити вогонь"

Ця теза стала головним дипломатичним сигналом Парижа напередодні саміту в Лондоні. Єлисейський палац наголошує: Європа прагне зупинити війну, посилюючи політичний, економічний і військовий тиск, але діючи в межах міжнародного права.

Спеціально для Еспресо

Про авторку. Альбіна Чеперис, журналістка й комунікаційниця

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.