Найімовірніший сценарій: затяжна війна

Усі хочуть розуміти, що буде далі, тому що попередній, найімовірніший сценарій "заморожування" відкинутий Путіним.

Ділюсь останнім моделюванням сценаріїв із застосуванням методу "монте-карло" (за допомогою глибоких моделей ШІ було пророблено понад 1 тис. варіантів сценаріїв) та визначено найбільш ймовірні для розвитку подій найближчим часом.

Зустріч Президента України з Президентом США виявилася значно складнішою, ніж очікувалося. 

За інформацією провідних міжнародних ЗМІ, Україна не отримала ракет Tomahawk, про які йшлося у попередніх публічних заявах. 

Натомість Трамп запропонував припинити бойові дії на поточній лінії фронту – позиція, яку Київ неодноразово (!) відкидав.

Водночас відбулася важлива подія. 

Одразу після зустрічі європейські лідери випустили узгоджені заяви безумовної підтримки України. 

Це сигнал, що Європа готова компенсувати можливе послаблення американської підтримки.

Баланс сил: реальність жовтня 2025

• Військова ситуація —  Росія контролює близько 19% території України (~115 тис. км²). 
• Темп російського просування сповільнився до 168 квадратних миль на місяць – це повільніше (!), ніж наступ на Соммі в Першій світовій війні. 

Лінія фронту добре укріплена, великі прориви малоймовірні.

Втрати колосальні:  за оцінками, Росія втратила близько 1 млн осіб убитими та пораненими (для порівняння – це у 15 разів більше, ніж СРСР за 10 років війни в Афганістані). 

Енергетична війна – критичний фактор

Тут ситуація динамічна і недооцінена багатьма аналітиками.

Удари Росії по Україні:

• знищено близько 64% генерувальних потужностей;
• пошкоджено 60% газовидобувних об'єктів;
• енергосистема працює на третину довоєнної потужності.

Удари України по Росії – наш стратегічний важіль:

• з серпня 2025 Україна різко посилила удари по російських НПЗ;
• виведено з ладу або пошкоджено близько 30% російських нафтопереробних потужностей;
• підтверджено 30 успішних ударів за два місяці (3 на тиждень);
• збитки для російської економіки перевищують $714 млн.

Далекобійні можливості України – стратегічна зміна

• Україна володіє дронами з дальністю 2000-3000 км. 
• Це не теоретичні розробки – удари по Татарстану, Дагестану, Ленінградській області підтверджені. 
• У 2024 році знищено 377 цілей на території Росії.

Ключові моменти: 

• Україна планує виробити 30 000 дальнобійних дронів у 2025 році;
• це дозволяє атакувати військово-промислові об'єкти, НПЗ, склади по всій глибині Росії без західних ракет.

Ми провели симуляцію методом "монте-Карло" з урахуванням:

• військового балансу;
• економічних спроможностей;
• міжнародної підтримки;
• енергетичної вразливості та 
• дипломатичного тиску.

Сценарій 1

Затяжна війна на виснаження (ймовірність 45%)

• Будапештська зустріч Трампа з Путіним не дасть прориву. 
• Росія продовжить повільне просування та масовані удари по нашій енергетиці. 
• Україна відповість інтенсифікацією ударів дронами на глибині до 2000 км по російських НПЗ, військових заводах, складах.

Ключовий фактор — енергетична ескалація. 

Якщо Україна наростить темп до 4-5 успішних (!) ударів на тиждень, до лютого 2026 може бути виведено 50-60% переробних потужностей Росії. Це створить критичну ситуацію з паливом для російської армії та економіки.

Роль Європи: 

• Збільшить підтримку, компенсуючи коливання США. 
• Можливе надання аналогів Tomahawk від європейських виробників.

Часовий горизонт - 12-18 місяців. 

До весни 2026 кумулятивний ефект може змусити Москву до переговорів.

Читайте також: Чому Росії вигідно заморозити війну вже зараз

Сценарій 2

Заморожування на поточних позиціях (ймовірність 30%)

Тиск Трампа, виснаження обох сторін та європейські гарантії безпеки призводять до перемир'я.

Критичні умови для України:

• тверді гарантії безпеки від ЄС і ключових країн НАТО;
• економічна підтримка на відбудову;
• збереження озброєння та мобілізаційного потенціалу.

Ризики: 

• Росія використає паузу для відновлення сил. Без членства в НАТО загроза нового вторгнення залишається.

Часовий горизонт: 3-6 місяців переговорів.

Сценарій 3

Обмежена ескалація з надходженням далекобійних західних систем (ймовірність 18%)

Передумови: Провал Будапештських переговорів + нові масовані атаки Росії по цивільних об'єктах.

Варіанти:

• Трамп надає обмежену кількість Tomahawk (20-50 одиниць);
• європейські країни купують Storm Shadow/SCALP через механізм PURL і передають Україні;
• Німеччина, Франція та Велика Британія створюють "коаліцію далекобою".

Наслідки: 

• Україна отримує можливість ураження критичних об'єктів у Москві, Санкт-Петербурзі. Це може прискорити переговори.

Читайте також: Трампу начхати на усі нюанси, йому потрібна "зупинка війни"

Сценарії 4-5: Крайні варіанти (разом 7%)

Колапс однієї зі сторін через внутрішні або зовнішні фактори. Малоймовірні у короткостроковій перспективі через стабілізацію фронту та міжнародну підтримку.

Висновки та рекомендації

1. Енергетична війна – ключ (!) до перемоги 

Наша здатність систематично вражати російську енергетичну інфраструктуру на глибині 2000+ км – це стратегічний важіль, який може змінити хід війни. 

Потрібно:

•  нарощувати виробництво далекобійних дронів;
•  покращувати точність та ефективність ударів;
•  координувати удари з європейськими партнерами.

2. Європа – наш головний партнер 

Реакція європейських лідерів після зустрічі 17 жовтня показує: ЄС готовий взяти на себе провідну роль у підтримці України. Це відкриває нові можливості для отримання озброєння та безпекових гарантій.

3. Трамп вагається – це створює вікна можливостей. Позиція Вашингтона нестабільна. 

Кожен масований російський удар по цивільних або успішна українська операція можуть змінити рішення щодо Tomahawk чи інших систем.

4. Будапештська зустріч – не фінал. Зустріч Трампа з Путіним навряд чи призведе до прориву. 

Путін намагатиметься виграти час. Україні важливо продовжувати військовий тиск та активну дипломатію з Європою.

5. Готуватися до довгої війни. Найімовірніший сценарій (45%) – продовження війни ще 12-18 місяців з наростальною інтенсивністю енергетичного протистояння. 

Це вимагає мобілізації всіх ресурсів та стратегічної витривалості.

Читайте також: Підстави для російських військових ультиматумів відсутні

Підсумок

• Зустріч 17 жовтня не стала катастрофою, але й не принесла очікуваного прориву. 
•  Україна опинилася в ситуації, де потрібно покладатися більше на власні сили та європейських партнерів, ніж на США.

Хороша новина (!). Наші далекобійні можливості дають нам інструмент впливу на Росію без залежності від рішень Вашингтона. 

Систематичні удари по російській енергетиці та військово-промисловому комплексу можуть створити кумулятивний ефект, який через 12-18 місяців змусить Москву піти на реальні переговори.

Війна триватиме, але ініціатива не втрачена. 

Ключ до перемоги – витривалість, європейські союзи та ефективне використання наших далекобійних можливостей.

Джерело

Про автора. Анатолій Амелін, співзасновник і директор економічних програм Ukrainian Institute for the Future

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.