Серед пунктів:
Очевидно, настільки безсенсовий і непотрібний документ придатний лише для одного: позначити, що Туреччина все ще включена до процесу, що вона не поступилась ініціативою хоча б Китаю.
Читайте також: Як США провчили Ердогана
Тобто, це бажання попри всі внутрішні проблеми Туреччини зберегти хоча б вигляд зовнішньополітичної активності (якщо не ефективності) Ердогана, який помітно втратив позиції всередині країни після місцевих виборів.
Сміятись в очі Ердогану якщо й будуть — то це навряд дійде до турецьких виборців. Натомість їх можна переконати, що Ердоган все ще тримає Туреччину серед флагманів зовнішньої політики континенту.
Читайте також: Перемога опозиції в Туреччині: що означає поразка партії Ердогана
Крім того, це, можливо, шанс знов отримати від Путіна якийсь пакет вигідних контрактів — оскільки оприлюднення "плану" Ердогана практично збіглось із заявою самого Путіна про прагнення переговорів: "Згоден, що потрібно повернутись до проєкту стамбульського договору з Україною". Крім того, Путін висловив образу, що Росію не запросили на мирну конференцію до Швейцарії.
Отже, задачі оприлюднення "плану" більше внутрішньополітичні: підтримати авторитет Ердогана й отримати ще трохи економічного зиску з Росії.
Про автора. Олексій Голобуцький, політолог
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.