Москва завжди хотіла весь світ, але навіть її царі не завжди мали що нормально пожрать

Сєрєбряний вєк та охранка. Большой тєатр та Чека. Хокей та Пєрвоє управлєніє КГБ.

Але, врешті, все це програє.

Ординська захланність, яка передалася в спадок від батьків-засновників Московського улусу — це ментальність безкрайніх територій, коли, не бачачи горизонтів, дуже важко зупинитися.

"Нам потрібно все".

Колишній генсек НАТО Столтенберг зізнається, що вів таємні переговори з Москвою у 2021 році. І був готовий вивести війська з країн Балтії.

Кілька років перед тим, у Вільнюсі, я спілкувався з експрем'єром Литви Андрюсом Кубілюсом. І коли вимкнулися камери той сказав, що в разі війни його країна буде залишена напризволяще.

У НАТО немає жодних оперативних планів на випадок агресії.

Вільнюс мав би пережити страшну трагедію, як тоді в 1655 році, коли карета царя Алєксєя Міхалича тріумфально в'їхала в окуповану столицю Великого князівства Литовського по трупах містян, якими було вимощено дорогу.

Це сталося перед тим, як Міхалич зібрався в перший з цілої низки московських освободітєльних походів в Європу.

У 1657 році зібрав трьохсоттисячну армію аби завоювати Амстердам, Антверпен та Гаагу.

Їм завжди треба було все.

Але навіть чорт вирішив, що всіх Нідерландів для Московії буде забагато — цар нагло здох. Від цинги.

Москва завжди хотіла весь світ, але навіть її царі не завжди мали що нормально пожрать.

Читайте також: Як Столтенберг здавав Лаврову східний фланг НАТО

У 2021 році, коли Столтенберг вже підняв лапки, чорт знову вирішив, що Балтії та Польщі для Московії буде забагато.

І нашепотів Путіну відмовитися від спокусливої пропозиції генсека Альянсу повернутися до статус-кво 1997 року, де не лише країни Балтії, але й Польща, Румунія та Болгарія опинилися б поза контуром безпеки.

Путіну треба було все.

А вже 2 квітня 2022 року завершилася Битва за Київ, коли Путін це все спробував узяти. І світ дізнався про Бучу.

НАТО змінило свої плани: в країни Балтії поїхали додаткові контингенти, німці вперше після Другої світової відправили свою армію за кордон. У Вільнюсі розмістили 45 танкову бригаду.

Бо стало зрозуміло, що в разі відступу натівських солдатів в Польщу і вже потім їх контрнаступу звідти — не буде кого звільняти.

За кілька років Андрюс Кубілюс стає єврокомісаром з оборони, лобіює фінансування українського ВПК та публічно промотує розміщення бригад ЗСУ в балтійських країнах.

Московію знову погубила жадність: 2 квітня 2022 року все було вирішено.

Все, що далі — це кривавий, але все ж епілог імперії.

* Публікується зі збереженням стилю автора

Джерело

Про автора: Олег Манчура, журналіст.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.