Напад на Естонію. На що Путін хоче обміняти мир в Україні?

У Гаазі, на полях натівської тусовки прозвучали дуже цікаві слова президента США Дональда Трампа. Він припустив, що територіальні амбіції Путіна більші за Україну. А видання Die Welt оприлюднило цікаву розмову з колишнім натовським чиновником, адміралом Робом Бауером. Репортер прямим текстом запитав, чи НАТО негайно відповість контратакою, якщо Путін вирішить випробувати Альянс, наприклад, напавши на село в Естонії. Бауер відповів, що це залежить від характеру атаки – і напад на мале село далеко не гарантує миттєве застосування статті 5 про колективну оборону. 

Безумовно, наші естонські друзі розуміють, що Росія не проти влаштувати "народную рєспубліку" десь у проблемній Нарві, й знову розіграти карту захисту російськомовного населення від страшних "естонських націоналістів". Щобільше, 22 червня цього року транспортний літак Іл-76 збройних сил РФ без дозволу увійшов у повітряний простір Естонії та перебував там близько чотирьох хвилин. 

Випробовування кордонів та нервів маленької країни НАТО, яка свого часу пережила жахи окупації СРСР, відбувається постійно.

Поміркуймо в теорії, навіщо Путіну нападати на НАТО саме в Естонії? Найперше, налякати його і показати нікчемність блоку, на страху до якого нинішня Росія придумала ідеологію для власного плебсу. Далі – бажано розбити єдність, яка ще присутня між різними чиновниками, аби врешті в каламутній воді виловлювати зиски для Кремля. Ідеально було б розміняти Естонію на те, аби західні держави не підтримували Україну належним чином або погодились на російський сценарій замирення. 

Читайте також: В Ізраїлю такі ж проблеми, як і в України. Трамп хоче миру з Іраном та Росією

Воєнна сутичка Ізраїлю з Іраном вибила з рук Путіна важливий козир, який він витягував з рукава під час теплих розмов з Трампом. Від початку перемовин про війну в України кремлівський вождь пропонував себе у ролі  посередника з Іраном. Але Ізраїль з допомогою Вашингтону і сам влучно покоцав ядерні центрифуги. Тож недарма Трамп в кулуарах саміту НАТО, що допомога Владіміра уже не треба, хай там розбереться з Росією, тобто війною в Україні.

Тож "вікно можливостей" у Росії, аби показати свою крутість, не таке і велике. Щобільше, ніхто на місці не сидить, і в державах-сусідках постійно як не військові збори, то потужні збройні закупівлі. Досвід повномасштабного нападу на Україну навчив інші країни, які мають спільний кордон з Мордором, що краще не перерізати стрічки десь на зупинках, бо ракети для ППО мають бути завжди.

Зміна риторики Трампа може бути пов'язана з тим, що йому нарешті почали класти на стіл аналітичні записки з намірами Росії влаштувати маленьку переможну війну на кордонах НАТО. Недарма ж державний секретар Марко Рубіо зараз масово повертає на роботу фахівців Ради нацбезпеки, яких позвільняв бабій і любитель легких наркотиків Ілон Маск. 

Чому Путін кладе око саме на Естонію? По-перше, це маленька та доступна ціль, де аж кишить російським населенням, яке не хоче змінюватись і еволюціонувати із гусені в метелика. Другий фактор – тема прориву через "Сувальський коридор" останнім часом згорнулась. Бо поки інші західні сусіди чекали, що Україна та Росія якось "сойдутся посередине, как в 2015", міноборони Польщі ще у 2022 році вирішило організувати найбільшу сухопутну армію Європи. Так, є проблеми з браком людей для служби та виробництва озброєнь, вчорашньої військової промисловості та значного навантаження на економіку, але обсяги поголовного озброєння вражають. Поляки точно стрілятимуть, і ніяких сентенцій про "мишебратья" не буде. 

Читайте також: Путін не Трамп, а Україна не Іран. Чому не можна виправдовувати дії Росії діями США в Ірані

Утім ще важливіший фактор – Білорусь не хоче вляпуватись у загарбницькі війни з Путіним знову, і хоче пропетляти. Саме тому Олександр Лукашенко тісніше дружить з Китаєм, ручкався з посланцем Трампа Кітом Келлогом та навіть для цих гойдалок звільнив із тюрми опозиціонера Сергія Тихановського, що провів за ґратами понад 5 років. 

Естонія — ідеальна ціль, бо це вихід Росії на Балтійське море. Без контролю над цією ділянкою – російський флот може достроково завершити участь у будь-якій війні. Бо ж зустрічаються якось Фінляндія, Швеція та Латвія з Литвою – і все виносять. Або  у кращому випадку хвалений Балтійський флот відпочиває в корабельних доках, поки у світі триває нова світова війна.

Путін не хоче завершувати війну в Україні, бо навіть хитке перемир'я, — то загроза його життю та збагаченню його найближчого оточення. Відмовитись від "асвабаждєній" хоч когось – це поглянути в очі власним внутрішнім проблемам та зайнятись розв'язанням проблем росіян, які щодня отримують гроби з-під Сум та Покровська. 

Ризик російської ескалації зростає, Європа це чудово розуміє. І тому уперше на саміті НАТО Росія була названа стратегічною загрозою. А держави НАТО масово виходять з Оттавської конвенції, яка забороняє використання, виготовлення, накопичення й передачу протипіхотних мін.

Буквально щойно сейм Польщі теж ухвалив це рішення майже одностайно. "Польща не може бути зв’язана жодними обмеженнями, які не дозволяють захищати свою батьківщину", – сказав міністр оборони Косіняк‑Камиш.

І тут зі сльозою згадуєш, як у нас до 2022 року все робили рівно навпаки й знімали сюжети про потужне розмінування під Маріуполем.

Спеціально для Еспресо

Про авторку: Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналістка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.