
Нарешті м'яч на полі Путіна
На цей момент маємо дві інтриги
Перша: чи погодиться Путін на перемир'я без додаткових зустрічних умов.
Погодитися — означає визнати верховенство Трампа як "миротворця", який ставить себе і над Росією, і над Україною. Це погано продаватиметься всередині Росії: по-перше, тому що "Америка ворог", а по-друге, тому що Росія з Америкою завжди має бути "на рівних". Не так бачив Путін "Карибську кризу на біс", ой не так...
Не погодитися — означає спровокувати Трампа на якісь-то дії з підвищення тиску на РФ. А тиснути в нього насправді є чим.
Читайте також: Україна готова на 30-денне перемир'я, а США відновлюють обмін розвідданими та безпекову допомогу: результати переговорів
Нарешті м'яч на полі Путіна, а не на нашому.
Друга: коли Зеленський знову завітає у Білий Дім, чи влаштує йому знову Трамп "іспит на притомність" перед телекамерами, і якщо так, чи вистачить Зеленському клепки поводитися розумніше (тобто не мовчати, не плазувати, але й уникати публічного прямого спростовування заяв Трампа). Бо якщо ні — нам же точно знову "прилетить".
Якби цей час не був для нас такий трагічний, можна було б із захопленням спостерігати за тим, який він цікавий...
Про автора. Олексій Панич, філософ, член Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу, блогер.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.



- Актуальне
- Важливе









