Не опричнина, а ефективна мобілізаційна система

1. "Випалити" корупційний простір: електронний кабінет замість прямого контакту.

Найбільший ризик нинішньої системи — надмірний прямий контакт між громадянином і посадовцем. Саме там виникають тиск, приниження, вибірковість і корупційні спокуси.

Тому взаємодія з ТЦК має максимально перейти в електронний кабінет: офіційні виклики, документи, підстави для відстрочки, рішення ВЛК, апеляції, статус справи та історія всіх дій мають бути видимими для громадянина.

Кожна дія посадової особи повинна залишати цифровий слід: хто відкрив справу, хто змінив дані, хто ухвалив рішення, коли та на якій підставі.

2. Відокремити ТЦК від грошових потоків.

Працівники ТЦК не повинні мати жодного стосунку до грошей — ні прямо, ні через посередників. Жодної готівки, жодних "решал", жодних неформальних платежів.

Усі офіційні платежі, штрафи чи збори — тільки через державні електронні сервіси. Це має бути принципом антикорупційної безпеки мобілізації.

3. Заборонити насильницьке доставлення до ТЦК без рішення суду. 

Працівники ТЦК і поліція не повинні насильно доставляти громадян до приміщень ТЦК, якщо людина не вчиняє кримінального правопорушення і немає відповідного судового рішення. Чинна у деяких ТЦК практика безпідставної затримки на вулиці громадян та тримання їх у приміщенні ТЦК – базовий механізм вчинення корупційних дій.    

Модель "зловили — завезли — змусили" має бути замінена цивілізованою процедурою: офіційний виклик, електронна фіксація неявки, штраф, повторний штраф, суд, арешт майна або рахунків, а для злісних порушників — кримінальна відповідальність за рішенням суду. Усі правові механізми для підвищення ефективності мобілізації існують й немає жодних підстав для насильства, окрім корупційного інтересу у певної кількості працівників ТЦК.      

Держава має мобілізовувати не шляхом захоплення на вулиці, а на підставі адекватного законодавства. Це принципова межа між правовою державою і свавіллям, між Європою та московською опричниною.  

Читайте також: Патова мобілізація

4. Незалежна ВЛК і реальна апеляція.

ВЛК має бути організаційно відокремлена від ТЦК. Медична придатність не може визначатися під тиском мобілізаційного плану.

Рішення ВЛК повинні фіксуватися в електронній медичній системі, а громадянин має отримати просту електронну апеляцію з чіткими строками розгляду.

5. Справедливий відбір: не "кого спіймали", а хто справді потрібен.

Мобілізація не повинна працювати за принципом випадкового вилову. Армії потрібні не просто люди, а правильно підібрані люди на правильних місцях.

Потрібен цифровий профіль військовозобов’язаного: вік, здоров’я, освіта, професія, військовий досвід, технічні навички, водійські категорії, інженерні, медичні, ІТ-компетенції. Це підвищує бойову ефективність і зменшує соціальну несправедливість.

6. Сильна мотивація: новий соціальний контракт для військових.

Санкції без мотивації не створять стійкої мобілізації. Людина, яка бере на себе ризик захисту країни, має відчувати повагу держави.

Читайте також: Мовчання влади про проблеми мобілізації — крок до "другого фронту"

Потрібні значні підйомні гроші; базова зарплата військовослужбовця щонайменше у три рази вища за середню по економіці; на час перебування у бойових підрозділах — щонайменше у сім разів вища.

До пакета мають входити пільгова іпотека, освітні пільги для військових і членів їхніх сімей, програми перекваліфікації після служби, право на земельну ділянку або грошову компенсацію, медичне страхування, психологічна реабілітація та реальний захист родин загиблих і поранених.

7. Горизонт служби, ротації й демобілізація.

Людина має розуміти не лише обов’язок, а й правила: строк служби, порядок підготовки, ротації, відпустки, переведення після тривалого перебування на фронті та умови демобілізації.

Без зрозумілого горизонту мобілізація сприймається як квиток в один бік. Це руйнує довіру і послаблює готовність суспільства до довгої війни.

8. Контроль, відеофіксація і відповідальність керівників.

Усі фізичні контакти представників ТЦК із громадянами мають фіксуватися на відео. Це захищає і громадянина, і чесного працівника ТЦК.

Потрібна регулярна ротація працівників ТЦК, незалежний контроль скарг, публічна статистика порушень без розкриття військової таємниці та персональна відповідальність керівників за системні зловживання.

Читайте також: Мобілізація і криза справедливості

9. Невідворотне покарання за групову корупцію у ТЦК та ВЛК.

Корупція у ТЦК та ВЛК під час війни — це не звичайне службове зловживання. Якщо посадові особи організовано продають рішення, впливають на медичні висновки, створюють схеми ухилення або, застосовують незаконний тиск, вони дискредитують Збройні Сили, державну владу, деморалізують суспільство й тим самим допомагають ворогу.    

Такі дії мають розглядатися як злочини проти обороноздатності держави. У випадках, коли слідство встановлює ознаки корупції, що підриває мобілізаційний процес та сприяє інформаційному ефекту, що працює на агресора, має застосовуватися максимально сувора правова кваліфікація, включно зі статтею про державну зраду – але, звісно, лише за рішенням суду і за наявності доказів.

Відповідальність повинні нести не тільки виконавці, а й, у першу чергу, керівники відповідних органів, якщо вони знали, покривали або через службову недбалість допустили групову корупцію. Для воєнного часу повинен діяти принцип: корупція в мобілізаційній системі — це удар по обороноздатності країни.

***

Сильна армія не може триматися на страху. Вона здатна триматися на довірі до держави, справедливості, законності, гідній оплаті, професійному управлінні та повазі до громадянина.

Україна воює проти диктатури. Тому вона не має права копіювати диктаторські методи всередині країни.

Не можна перемогти Росію, руйнуючи довіру українців до власної держави. Але можна перемогти, якщо мобілізація стане не приниженням, а чесним суспільним договором між державою і громадянином.

Джерело

Про автора. Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.