Одні країну боронять, а інші на ній їздять…

"Дайте нам гарний та правильний рекрутинг!" - волали вони щосили. "Тримайте, ось він!" - сказали їм.

Дивіться, Третя штурмова, наприклад, проводить такий рекрутинг, що багатьом бригадам палити й палити. Не хочеш в Третю штурмову? А куди хочеш, в НГУ чи "сімдесятдевʼятку"? Та немає питань. Ось тобі рекомендаційний лист із бригади. Мандруй у свій ТЦК, проходь комісії та велкам ту зе клаб. Але спочатку треба завітати у Навчальний центр. Інакше ніяк. Такі правила. Аби потім не мандів, що тебе не вчили.

Днями, до речі, чекаю перших військовослужбовців, які понад місяць тому прочитали мій допис, отримали від нас так зване відношення і вже майже закінчили проходження БЗВП.

Але й це вже не влаштовує. А що тоді влаштує? Ну чесно, що? "Я не хочу воювати, нехай хтось інший це робить"? Гарна фраза, до речі. Сотні тисяч чоловіків та жінок можуть її сказати слово в слово.

Читайте також: То чому Росія зважилася на війну?

А чим вони відрізняються від цих матусиних черешень? Дійсно, чим? У них немає планів на цивільне життя? Та валом. Рівно стільки ж, скільки у тих, хто влаштовує перформанси під ТЦК, як це, наприклад, було в Ковелі!

У них немає родин, за якими вони сумують?! Питання риторичне. Але виходить, що одним війна, а іншим… "аткройте мальчикам границы, атпустити их на волю".

Так може тоді зберімося разом й остаточно розв'яжемо питання, вірніше знайдемо відповідь на просте запитання: а що далі робимо з Україною? Боронимо? Чи віддамо в обмін на "адну историю и вечную дружбу против империалистов"? Тільки разом треба приймати рішення, аби потім не було: "А я не знав. А я думав!"… Бо якась ху*ня виходить шановні. Одні країну боронять, а інші на ній їздять…

Читайте також: Путін ставить на виснажливу війну

Що? Сцикотно приймати рішення? Ото ж бо й воно. Одним війна і всі її складники, а іншим… ну, вони собі вже стільки відмазок вигадали - казкарі нервово курять у куточку.

* Публікується зі збереженням стилю автора

Джерело

Про автора. Олексій Петров, ветеран АТО, блогер

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.