Останній подих "Нового Старту": чи почнеться у світі нова ядерна гонка

Це, своєю чергою, може почати нову гонку ядерних озброєнь між Росією, США та Китаєм і підштовхнути до прірви процес ядерного нерозповсюдження. 

Привид Холодної Війни 

Історія договорів про скорочення озброєнь бере свій початок у 1972 році, коли радянський лідер Леонід Брежнєв та президент США Річард Ніксон підписали на зустрічі два документи: про обмеження систем протиракетної оборони (ПРО) та стратегічних наступальних озброєнь (ОСО-1). Саме вони започаткували так звану "добу розрядки" у відносинах між США та СРСР. 

У період з 1990 по 2010 Москва та Вашингтон підписали ще кілька документів, які продовжували дію першого (відомі, як Старт I-III). Але із входженням двох держав у нове тисячоліття стало зрозуміло — без нової домовленості не обійтися. Тож 5 лютого 2011 року у дію вступив "New Start", підписаний у Празі. 

Ним було передбачено скорочення числа боєголовок у наземних шахтах з обох сторін до 1550 одиниць, а міжконтинентальних ракет на стратегічних бомбардувальниках та підводних човнах (так званої "ядерної тріади") – до 700 одиниць. Попри зростаюче напруження, особливо після широкомасштабного вторгнення рф до України у лютому 2022, обидві країни повідомляли про виконання цих цифр без фіксацій серйозних порушень. 

Втім, проіснував цей договір усього дванадцять років: у 2023 з нього майже синхронно вийшли і РФ, і США, звинувативши одна одну у порушеннях. Заплановано, що він припинить свою дію 5 лютого 2026 року, якщо тільки Москва та Вашингтон не дійдуть термінової згоди. Але наразі позитивних сигналів про це від Дональда Трампа немає. 

Світ вперше за 50 років може опинитися в ситуації, коли два найбільші світові ядерні арсенали вже нічим не стримуються. Обидві країни будуть вільні розпочати нову ядерну гонку озброєнь. І сторони підходять до неї в різному становищі. 

Читайте також: Кінець ядерного стримування. Ера тотальної безвідповідальності

Найстаріша бомба в США 

Від Сполучених Штатів Америки можна було очікувати сучасного арсеналу, але вся їхня стратегічна міць тримається на бомбі, якій вже більше 50 років. Весь цей час, США модернізували одне й те саме озброєння — B61. Наразі на озброєнні стоїть дванадцята ітерація під назвою B61-12-LPU, готується 13-та. Змінюються уряди, договори, навіть носії цих бомб, але самі вони залишаються найстарішими у американській армії. 

У січні минулого року США відпрапортували про закінчення програми модернізації "ядерного ветерана". Термін служби продовжився на двадцять років, а заміна старих компонентів на новіші дозволить, за фактом, зібрати кілька старих версій (Mod 3,4,7, 10 в одну універсальну бомбу). Завдяки новому хвостовому оперенню від Boeing, бомба B61-12 точніша за попередниць, хоч і менш потужна. Її цікавою особливістю є можливість вибору потужності заряду перед безпосереднім застосуванням (так звана технологія dial-a-yield на американському військовому жаргоні) — від тактичних 300 тон до стратегічних 50 кілотон у тротиловому еквіваленті. 

Іншою перевагою є адаптованість до майже всього повітряного флоту США. Нести її можуть, як старіші F-15E та F-16 і бомбардувальник-невидимка B-2 Lancer, так і новіші F35-A та перспективний стелс-бомбардувальник B-21 Raider. Окрім континентальних США, вони також розгорнуті в Європі – на базах у Британії та Німеччині для посилення американської присутності у Старому Світі. 

За даними Конгресу США, Вашингтон планує витратити на утримання своїх ядерних сил до 1 трлн за 10 років, що приблизно дорівнює $95 млрд на рік. Програма фінансування розрахована на період з 2025 по 2034 роки. Метою такого нарощування є спроба одночасно стримати зростаючу ядерну потугу росії, Китаю та, ймовірно, Північної Кореї. 

США називають такий підхід стримуванням, заснованим на "поєднанні інновацій з безперервністю". Системи нового покоління (як ті ж міжконтинентальні ракети Sentinel) працюють разом з попередніми оборонними платформами, які продовжують відігравати велику роль. 

Але зрештою, саме небажання ризикувати розробкою нових бомб може залишити США на узбіччі стратегічних перегонів. Особливо в умовах, коли жодних обмежень на такі розробки невдовзі вже не існуватиме. І вороги США неодмінно спробують цим скористатися. 

Зростання ядерної "Вісі Зла" 

За приблизними оцінками Федерації американських вчених, станом на 2025 рік у світі налічується приблизно 12,2 тисяч ядерних боєголовок. Левова доля з них перебуває в руках лише двох держав — США та Росії. Америка має 5177 боєголовок, але розгорнуто з них 1670. Росіяни, відповідно, 5459 та 1718. На відміну від США, РФ планує збільшення ядерного арсеналу. 

Хоча Китай має доволі небагато ядерних зарядів (лише 24 на чергуванні з 600 боєголовок загалом), разом з запасами КНДР (вважається, що режим Кіма має до 50 атомних бомб, але точні дані отримати неможливо) вони цілком можуть виконувати роль "допоміжного арсеналу" для росії, слугуючи потужним символом стримування для Вашингтону. 

Реакція президента Дональда Трампа (чи вже лідера США, який прийде після нього) визначить, чи братимуть Сполучені Штати активну участь у "ядерних перегонах без правил", а чи мовчки спостерігатимуть за озброєнням своїх супротивників, втрачаючи стратегічну перевагу. 

Тим більше, що припинення дії договору New START цілком може бути сигналом для демонтажу і системи ядерного нерозповсюдження. Простіше, більше країн захочуть зробити собі ядерну зброю (наприклад, Саудівська Аравія чи Іран).

Спеціально для Еспресо

Про автора. Назарій Барчук, аналітик Українського центру безпеки та співпраці

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.