Переговори потрібні й Трампу, і Путіну. Але у кожного з них своя мотивація

Серед всіх учасників (Україна, США, ЄС і РФ) саме Путіну переговори потрібні найбільше. Адже його вимоги — суто політичні. Ні "нова архітектура безпеки", ні зняття санкцій, ні визнання окупованих територій за Кремлем, — жодна з цих задач не вирішується шляхом проведення війни в Україні. Це політичні вимоги, які можуть вирішуватися лише переговорами. 

Війна – продовження політики. В такому випадку фактично заявляють: якщо ви не будете йти на наші умови, то ми кожен день вбиватимемо 100 навмання обраних людей. І, на відміну від "звичайних" терористів, які далі погроз можуть не йти, Путін свої погрози виконує і, з урахуванням російських солдатів, колосальна кількість людей вмирає лише тому, що він так веде переговори. 

Вести переговори з серійним вбивцем, навіть якщо він керує великою бензоколонкою, складно всім. 

Суто емоційно: якщо президенту умовної Франції для того, щоб мати можливість вести будь-які переговори, треба виграти вибори, то президенту РФ для того ж самого треба вбити декілька сотень тисяч людей – дорослих і дітей. Навіть розбомбити пологовий будинок в Маріуполі чи дитячу лікарню в Києві. І це одна з причин, чому з лютого 2022 року ніхто з лідерів країн, де нормально працює виборча система, ніякі переговори з ним вести не міг. Бо на виборах про це обов’язково згадають. 

Читайте також: Перший раунд перемовин: безпека Європи — в її власних руках

Ще одне — нова адміністрація США стикається з тими самими проблемами, що і згаданий вище умовний президент умовної Франції. Але оскільки війна почалась не при них, вони можуть "відключити пам’ять", і не думати про речі, про які думати неприємно. А оскільки вони теж залежать від соціології, то в публічний простір вкидаються меседжі, які виправдовують та пояснюють їх політику. 

Тому ми бачимо Трампа, Рубіо або Віткоффа, які говорять відверто маніпуляційні речі. Але, звісно, вони чудово розуміють — і про референдум, і про "оточення в Курській області" і про багато інших речей. Але для американського суспільства Україна і війна в Європі – питання з третього десятка. Тож їм вкидають подібні меседжі, щоб суспільна думка не заважала новій адміністрації працювати, і виборці підтримували їхні дії. Іншими словами, як би нам важко не було це сприймати, але вони просто роблять свою роботу. 

Наскільки американська адміністрація залежна від підтримки американців, показує соціологія. Важливість цифр підтримки можна оцінити на прикладі відомої тези "Зеленський — диктатор" висловленої Трампом. Через декілька днів після того соціологія показала, що переважна більшість американців вважають диктатором Путіна, на другому місці був сам Трамп, і лише на третьому, з величезним відривом, Зеленський. І після того Дональд Трамп оперативно заявив, що не пам’ятає, як називав Зеленського диктатором, і взагалі той чудовий хлопець і він чекає — не дочекається, як вони нарешті зустрінуться в Білому Домі. 

Соціологія минулого тижня (GALLUP) показує, що 46% американців вважають що підтримка України недостатня, 30% - що надмірна і 23% - на нормальному рівні. При чому останні два показники мають тенденцію до подальшого скорочення, а частка прихильників України незначно, але росте. 

Читайте також: Таємні переговори Трампа та Путіна: що це означає для України

Також 53% американців вважають, що США повинні підтримувати Україну до повернення окупованих територій. Натомість 45% - за якомога скоріше припинення війни навіть ціною українських територій. 

Скоріш за все, саме соціологія і штовхає адміністрацію США продовжувати займатись питанням припинення війни в Україні. Адже хоча Україна і не займає ключової ролі у внутрішній політиці США, соціологія каже, що більшість американців мають свою думку щодо неї, і адміністрація США не може її ігнорувати. 

В цих умовах гіпотетичне припинення війни за активної участі США дасть Дональду Трампу додаткові цифри підтримки всередині країни. При чому потенційно це будуть дуже високі цифри. Очевидно, це одна з головних причин, чому США займаються і продовжуватимуть займатись далі організацією переговорів. 

Таким чином, виходить, що переговори потрібні й Дональду Трампу, і Путіну. Інша річ, що у кожного з них своя мотивація. 

Ми можемо скільки завгодно говорити, що Трамп діє під впливом російської пропаганди, але, скоріш за все, це просто наше бажання так бачити. Адже більш ймовірно, що вони просто працюють із суспільною думкою всередині країни, щоб частка американців, які підтримують негайне завершення війни, стала більшою, ніж тих хто, вимагає збільшення підтримки з боку США. Як писав вище, таких зараз 45% проти 53%, тобто відмінності не колосальні, і з такою соціологією можна працювати. 

Я не знаю, чи працює Україна з суспільною думкою в США. Але точно знаю, що якщо ми хочемо зберегти Америку як свого союзника в цій війні, то ми маємо це робити також.

Джерело

Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.