Пересторога від дурниць. У владі начебто затіяли... позбутися парламенту

Але одного уроку явно мало: влада намагатиметься забезпечити свої панування всіма засобами. Зокрема, і "креативними".

Як відзначили колишні (з часів, коли КВК ще був дотепною сатирою, а не політичною зброєю) колеги "95-го кварталу" за цехом  — команда ДНУ з Дніпра, ще відомі як "Веселий песець", "я не знаю, що вони затіяли, але вірю, що нічого доброго".

Інтерв'ю тепер уже колишнього "слуги" Дмитра Костюка, який розкрив певні цікавинки владних залаштунків, дає розуміння про напрями думок отам.

Одна з них, яка потрапила в чимало заголовків, — що у владі начебто затіяли... позбутися парламенту. 

Звісно, це може бути відгомоном певних розбірок у владному середовищі, коли опонентів у палацових інтригах бажають підвести під звинувачення в узурпації, "підставленні президента" абощо.

Але сама ідея дуже суголосна як культурі нинішньої влади, її нігілізму, сприйняттю Конституції та законів як прикрої "формальності", - так і практиці (пам'ятаємо, що "зелені" розпочали з розпуску парламенту).

До того ж на Банковій можуть боятися, що в якийсь момент навіть слухняним "слугам" увірветься терпець. Створити нову коаліцію, висунути нового прем'єра та уряд — цілком у повноваженнях Ради. Тим більше, що влада сама заклала прецедент, змінивши уряд на чолі з прем'єром без огляду на воєнний стан.

Читайте також: Шлях відновлення довіри нам всім належить гідно пройти під ракетами

Тому, як би фантастично не виглядала озвучена Костюком версія, варто відразу зробити щеплення проти неадекватних дій.  

По-перше, ст. 83 Конституції визначає, що "у разі закінчення строку повноважень Верховної Ради України під час дії воєнного чи надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради України, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану".

Має діяти принцип неперервності влади й забезпечуватись неперервність представництва громадян, за що і відповідає парламент. Тому, до речі, права нардепів не можуть обмежуватись під час воєнного чи надзвичайного стану — але це окрема розмова.

По-друге. Описаний сценарій — складання повноважень депутатами до межі, коли депутатів стане менш як 300 і ВР буде неповноважною (треба менше ніж 100 "відмовників", бо зараз у ВР залишилось 397 нардепів з 450) - один раз застосовувався. 

У 2007 році, коли президент Ющенко розпустив ВР, у якій "регіонали" штучно зганяли конституційну більшість. 

Тоді компромісом став саме такий сценарій. 

Але тоді ж приймалось рішення про заборону таких дій у майбутньому. В Конституції такої заборони, однак, нема, будь-які інші норми можна змінити — але навіщо? 

Адже, по-третє, "передача повноважень ВР уряду", чи що там підслухали у керівництва депутати-"слуги" - це антиконституційна нісенітниця. Кожен орган влади має свої повноваження і зобов'язаний діяти виключно в їхніх межах і у визначений Конституцією і законами спосіб.

І наївно було б сподіватися, що українське суспільство і закордонні партнери погодились би з такою сваволею. 

Спроба поставити під прямий контроль НАБУ і САП — тобто, замах на європейську перспективу України — вивела молодь на вулицю, а партнерів змусила перейти до дуже жорсткої розмови з українською владою, включно з замороженням коштів.

Читайте також: Війна калічить не тільки людей, а й державні устрої

Можемо лише уявити, якою буде реакція на пряму узурпацію — що б люди не думали про депутатів, особливо "слуг".

Найімовірніше, колишній "слуга" говорить про плани, які керівництво країни виношувало до того, як реальність влаштувала їм урок. 

Але до цього уроку таки варто додати ще одну пересторогу. 

Дії, спрямовані на перешкоджання повноважності ВР, носять ознаки замаху на конституційний лад. 

Натхненникам і організаторам подібних сценаріїв варто про це пам'ятати. Бо жодна влада не вічна - а спроби її подовжити в незаконний спосіб — навпаки, наблизять кінець.

Джерело

Про автора. Ростислав Павленко, український політик, політолог, політтехнолог, викладач. Народний депутат України IX скликання

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.