
Після Джидди
Спільнота розділилася на дві половини: одні кажуть: "Путін не піде на перемирʼя ні в якому разі", а інші, що "Трамп визначився, але піде на поступки". Спробуймо з усім цим розібратися
1. План росіян по зриву переговорів руками українців на цьому етапі провалився. Не остаточно, але зараз точно провалився. І тепер ми заходимо на поле "невідомого".
Що саме невідоме?
- чи готовий Трамп, в разі відмови росіян від переговорів різко підняти ставки в нафтовому питанні й почати реально блокувати нафтовий експорт РФ;
- чи готовий Путін, з огляду на вище сказане, сказати Трампу "ні", особливо зважаючи на все ще наявність українських військ на Курщині;
- в яку гру гратиме Китай? Мовчазно спостерігатиме чи перейде на сторону РФ (думаю, що перший варіант більш вірогідний, Китай в гру вступить трохи пізніше).
2. Путін розуміє, що сказавши "ні" він може втратити підтримку великої (основної) частини Глобального півдня, особливо зважаючи на роль Саудівської Аравії в переговорах. Це для Путіна дуже важливо, з огляду на його нав’язливе бажання стати третім полюсом світу. Окремо, варто нагадати, що неправильний крок зараз означатиме остаточну втрату можливостей для поліцейського контролю на пострадянському просторі, включно з Білоруссю.
Читайте також: Україна готова на 30-денне перемир'я, а США відновлюють обмін розвідданими та безпекову допомогу: результати переговорів
3. В разі погодження на місячне перемирʼя, росіяни будуть робити таке:
- Росія буде ставити неможливі умови, але їхні потуги будуть залежати, перш за все, від рішучості США вводити чи не вводити нафтові санкції;
- Росія спробує розторгувати "замирення", перш за все, Ірану та Північної Кореї в обмін на поступки в питаннях України;
- Росія підійматиме ставки у своїй угоді про корисні копалини. Нагадаю, їхня пропозиція Трампу полягає не лише в спільному видобутку, але й в посередництві в продажі цих копалин в недружні країни. Простіше кажучи, це десятки мільярдів на рік вже зараз;
- Росія різко збільшить інтенсивність інформаційних атак по всьому світу. В Україні головний напрямок таких атак — хаотизація процесів (я впевнений, що вже сьогодні зʼявиться темник для росіян і корисних ідіотів про те, що перемирʼя на місяць — це зрада).
Наостанок, я вкотре хочу повторити: наша ціль — зберегти максимальну суб'єктність держави, максимальну кількість людей, максимальну кількість територій і обовʼязково вихід до Чорного моря. І не забувайте: переговори по суті, стартували лише вчора.
Про автора: Вадим Денисенко, політолог.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Актуальне
- Важливе









