"Припинити срачі" — це не заклик до об’єднання

1. Про план Путіна на війну я багато разів детально писав. Коротко нагадаю: війна на виснаження ведеться не лише проти армії, а проти всього суспільства. Бойові дії на фронті — лише один із напрямів цієї війни. До них додаються обстріли по випадкових цілях у тилових містах, знищення електростанцій та ТЕС перед зимою, а також інформаційна війна проти українців, які мають втратити волю до опору. 

Усе це разом має створити суспільний запит на мир за будь-яку ціну та тиск на владу, щоб вона припинила війну на будь-яких умовах.

Оскільки в такому випадку мир буде на ганебних умовах, частина суспільства його не визнає. Це створить внутрішню кризу, яка переросте у громадянську війну. У результаті країна скотиться в хаос, почне стрімко розвалюватися, і коли російські війська входитимуть до Києва "для нормалізації обстановки та припинення громадянської війни", це багатьом може здаватися мало не порятунком. План простий, і Кремль останнім часом навіть не приховує цього.

2. Можливості протидіяти цьому плану завжди були й залишаються. За умови збереження єдності українського суспільства плани Путіна залишатимуться лише планами. Об’єднане суспільство не воює проти самого себе і витримує будь-які кризи.

Саме тому забезпечення єдності в суспільстві було й залишається ключовим завданням, від вирішення якого залежить збереження країни за будь-яких умов. Суспільство, об’єднане спільними цілями та цінностями, має всі шанси не допустити розвалу й знайде сили рухатись у майбутнє.

Читайте також: Звернення Зеленського: замість "срачу" треба було сказати всього кілька речей

3. Судячи з виступу Зеленського, зараз ми підходимо до стадії, коли українській владі доведеться ухвалювати рішення за все суспільство. У тому числі за ту частину, яка не голосувала за неї у 2019 році, і за тих, хто не проголосує за неї вже за жодних обставин. Але що зроблено для того, щоб суспільство могло витримати умови миру, які влада готова підписувати?

Єдність — це не гасло з плаката. Єдність — це умова виживання країни. Це те, над чим потрібно працювати щодня, бо інакше нам не зберегтись самим і не зберегти країну. Але вона не досягається шляхом санкцій проти опозиції, "офісних" замовних блогерів, портновщини в судах та безпорадної правоохоронної системи, здатної посадити невинного, але безсилої перед корупцією та свавіллям.

Виступ Зеленського про "припинити срачі" — це не заклик до об’єднання. Це намагання перекласти відповідальність за власні дії на суспільство. Але щоб ці "срачі" припинилися, потрібно почати дослухатися до країни, у якій живеш, і забезпечувати її єдність власним прикладом. Інших шляхів просто не існує, і людям при владі варто про це пам’ятати.

Джерело

Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.