Росія переможе тільки тоді, коли ми самі подаруємо їй цю перемогу
Кажуть, ми програємо цю війну. Думка, яка чудово лягає в мозок втомленим українцям, які іноді, здається, навіть тішаться від цієї колективної депресії
Під час літньої спеки зараз плавить не тільки асфальт, але й мізки. Мізки, в які будь-що хоче залізти Росія. Посіявши зневіру і відчай.
Але якщо ми програємо, то виходить, що Росія виграє. І сама Росія воліє продавати цю думку як всередині країни, так і світу.
Але що для Росії було б перемогою? Може, ми забули, але Росія хотіла взяти під контроль всю Україну. Росія хотіла знищити суверенітет і незалежність України, та поставити у Києві своїх маріонеток. Оце була б перемога Росії. Відновлення імперії малими зусиллями, швидкою спецоперацією на 2-3 тижні. Не великою війною, а швидким стрибком, прости господи, мангуста.
Чи змогла Росія це зробити? Ні.
Чи наближається Росія до цієї мети? Ні. І навіть українці, що часто перебувають у депресії, не вірять у це. Бо інакше вартість нерухомості у Києві була б зовсім іншою. У Москві й не тільки розуміють, що не здатні вже знищити незалежність України. І тому не здатні перемогти.
Читайте також: Путіну слід дати асиметричну відповідь
Росія, напружуючи всю свою імперську міць, може відкусити якусь територію. Але в Росії й так велика територія. Додаткові кілька сотень квадратних кілометрів будуть на ній непомітні від слова зовсім, і точно не можуть бути перемогою. І не можуть бути метою. Мета для Росії недосяжна, і вони це чудово розуміють. З погляду Росії, вони витрачають забагато ресурсів, повністю напружуючи свою економіку, скорочуючи всі витрати бюджету, що не стосуються армії, задля досягнення, яке буде зовсім непомітне на карті. Не порівнянне з російськими амбіціями та заявленими два роки назад цілями. Яка ж це перемога? Який же це успіх?
Росія здатна завдавати нам болю. І може отримувати від цього якесь садистське задоволення. Намагаючись таким чином перекрити для себе самої біль і розчарування від того, що мета, яку вони заявили й на яку витратили так багато ресурсів, недосяжна.
Читайте також: Умови наляканого Путіна
Ціна, яку заплатила й буде платити Росія ще багато років, завелика. І вони це знають. Хоч і намагаються продати зовсім інше.
Поводячись при цьому, як малолітній хуліган, якого вдома чекає п’яний батько, що може побити просто так, принизити, а може й зробити щось ще гірше, і який приходить у школу й забирає бутерброди в першачків.
Чи може ще Росія перемогти? Тільки якщо ми самі подаруємо Росії цю перемогу. А сама Росія перемогти не здатна.
Про автора. Сергій Фурса, інвестиційний експерт, блогер.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Актуальне
- Важливе