Що нам дали прямі переговори США з Росією?

Крім появи нових ілюзій та їх швидкого  розвінчання, відбувається ще й посилення терористичних обстрілів мирного населення. Під інформаційний шум переговорів чиняться все нові й нові воєнні злочини. 

Без висновків для керівництва США... "Ну, все добре. Я просто хочу, щоб війна закінчилася, мені  однаково, – сказав Трамп. - Якщо вони обидва будуть щасливі, вони обидва підпишуть угоду. У мене немає фаворитів. Я не хочу мати жодних фаворитів. Я хочу, щоб угода була укладена". Тому Віткофф завтра їде до Москви потиснути криваві руки Путіну і його банді.

Що може дати вихід США з переговорного процесу, яким вони нас лякають? Як мінімум, виправлення схибленої конфігурації, коли Ерефія не приховує, що в Україні вона воює з усім Заходом, передусім зі США, а Білий дім вдає, що це його не стосується, - "це не наша війна" сказано неодноразово.

Читайте також: "Хитра гра Трампа": чому це міф?

Звісно, США не вступлять у війну на нашому боці, але вони не зможуть вступити у війну й на боці Ерефії. Вони ображено відійдуть убік, і це буде політична капітуляція адміністрації Трампа. Моральна ж капітуляція відбулася відносно нещодавно, цієї весни.

Стосовно продовження американської допомоги, то тут уже давно ясно, що нам немає на що сподіватися, крім виконання контрактів. Адміністрація Трампа нам нічого не дасть понад те, що було законтрактовано її попередниками. Та й те сумнівно, оскільки Трамп бачить себе і позиціює США не як партнера чи, не дай боже, союзника України, а саме як посередника, рівновіддаленого від обох сторін. З неприхованим прагненням розпочати нарешті бізнес із Кремлем після досягнутого "врегулювання".

Звідси й роздратування нинішнього (тимчасового) господаря Білого дому. Наша непоступливість псує йому комерційний апетит.

І це головний мотив, чому Європа протистоїть плану Трампа разом з Україною. Аби не допустити ще гіршого: пакту Трампа — Путіна. І не потрапити під роздачу разом із Україною.

Читайте також: Чому психує Трамп?

Тому не треба нас лякати розчаруваннями Трампа й виходом США з переговорів. Ми його не просили туди заходити. США не потрібні нам у ролі посередника, вони нам потрібні як партнер. І зможуть ним знову стати, принаймні після зміни ситуації в конгресі. Не пізніше виборів восени наступного року. Але до цього треба ще дожити. Хотілося б швидше.

Усе інше — марна трата сил, нервів, часу і новостворених ілюзій.

Джерело

Про автора. Володимир Горбач, політичний аналітик Інституту Євроатлантичного співробітництва, експерт з питань зовнішньої та внутрішньої політики України

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.