
Що потрібно, аби Конституція стала джерелом порядку
Рано чи пізно, військові дії закінчаться. Перемирʼям, сталість якого залежатиме у тому числі від того, наскільки невразливими та сильними ми будемо зсередини. Не лише у військовому сенсі, а й з погляду міцності державних інституцій. Тобто тилу
Поза сумнівом, що і після завершення військових дій російські функціонери будуть вкидати на різноманітних майданчиках цидули від путінських халамидників про те, як слід трактувати нашу Конституцію, що там записано, чи не записано, і коли відбувся "держпереворот".
Це вже звично. Але реальним викликом для нас стане необхідність відбудови та реального посилення зсередини.
День Конституції як основного закону будь-якої держави — це якраз той день, коли ми співвідносимо писане і реальне, правила та їх дотримання. Тобто, коли ми даємо оцінку, як держава справляється зі своїми зобовʼязаннями — як зовнішніми, так і внутрішніми, у захисті прав власних громадян. І як громадяни — віддані у своїх обовʼязках державі.
Читайте також: На що спроможна кожна людина у цій війні?
Звісно, сама по собі Конституція без наявності системотворчих чинників рідко у яких країнах є джерелом порядку. Ці чинники можна сформулювати так.
- Політичні традиції, як сила, що впорядковує, пов'язує різні покоління, зберігає духовну наступність і проявляється в різних інститутах влади та суспільства.
- Ціннісна система, яка встановлює в масштабах країни орієнтири в рамках "цінно-нецінний" - те, що лежить в основі соціально-політичних відносин і формує структуру суспільства.
- Політична культура як своєрідний кодекс заповідей "політичних відносин".
- Зрілість політичної еліти, що проявляється насамперед у якійсь спільності інтересів, головний у тому числі — спільна країна.
- Взаємопов'язаність Конституції з різними законами та підзаконними актами, як мінімум — щоб вони не суперечили один одному, як максимум — щоб передбачали процедуру втілення законодавства.
До багатьох пунктів ми лише йдемо. Але іншого вибору, окрім як рухатися вперед, у нас немає.
Про авторку. Олеся Яхно, українська журналістка, політологиня
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Актуальне
- Важливе









