Що виграв і що програв Путін в Пекіні?

1. Ми можемо на  100% стверджувати, що Китай пообіцяв Путіну не змінювати правила торгівлі наступні кілька місяців. Простіше кажучи, Пекін не буде ускладнювати фінансові та логістичні ланцюжки. Але точно так само, як і досі, Пекін не продаватиме зброю Росії. Тут варто зазначити: правила торгівлі не змінюються і з Україною (нагадаю, що КНР наш найбільший торговий партнер і ключовий постачальник БПЛА). 

2. З великою долею імовірності Китай пообіцяв РФ певний час викуповувати частину тієї нафти, яка мала йти в Індію. Простіше кажучи, падіння нафтового виторгу Москви буде не 30, а 10-15%. Правда, в усьому цьому є два важливі нюанси: 

• Китай для Росії остаточно стає покупцем останньої надії і має можливість вимагати максимальних знижок, чого Москва справді боїться; 
• до останнього часу Китай як нафтозалежна держава завжди дуже ретельно ставився до диверсифікації й ніколи досі не дозволяв якомусь продавцю займати привілейоване становище. Тому існує вірогідність, що така "щедрість" буде тимчасовою. Або ж Росія змушена буде йти на поступку долі в нафтовидобутку і навіть транспортуванні. За будь-яких обставин — це пастка для РФ.

Читайте також: Бенефіс Сі. Чому не існує жодного нового воєнно-політичного союзу Китай-Росія

3. Майже непоміченим пройшло рішення ШОС про перший крок до створення воєнної надбудови цієї організації. Так було створено "Універсальний центр з протидії викликам та загрозам країн-учасників ШОС". Ні, це не військово-політичний союз і тим більше не НАТО-2. Але це пробна куля в цьому напрямку. І що важливо, ця надбудова двома ногами заходить на територію і можливості ОДКБ. Це вагомий крок не лише у спробі створення в середньостроковому майбутньому свого воєнного союзу, але вже зараз — це удар по Росії і її амбіціях в центральній Азії. 

4. Судячи з заяв Ушакова, Росія пробувала пропонувати Китаю створення китайсько-російсько-американських  СП по роботі на арктичному шельфі та з логістики на Північному морському шляху. Взагалі бути посередником в китайсько-американських переговорах — це золота мрія Кремля. Але ця ідея, схоже не отримала підтримки. Та й з погляду логіки це складно поки собі уявити. 

5. І наостанок я хотів би звернути увагу на надважливий факт: 3.09.2025 року парадом в Пекіні Китай голосно заявив: я другий полюс світу і буду себе відповідно поводити. До цієї логічної заяви виявилися не готовими ні в Вашингтоні, ні в Європі. А Україна удає, що нічого не відбувається.

Джерело

Про автора: Вадим Денисенко, політолог.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.