Україна-Польща. Єдиний спосіб змусити ставитися до себе як до рівного — стати рівним
Поляки за результатами перших чотирьох місяців цього року купили 200 тисяч нових автівок, що дозволило їм утриматися в першій п'ятірці за обсягами ринків авто Євроунії
Попереду, звичайно, Німеччина з майже мільйоном нових авто. Втім, в Німеччині й кількість населення майже у 2,5 раза більша. Так що розрив не такий вже і великий і, що важливо, скорочується.
Польща щороку демонструє стабільний приріст економіки. Минулого року її ВВП вперше перевищив 1 трильйон доларів. Таким чином, Польща стала 21-ю країною світу, яка може похвалитися таким досягненням.
Британці, які 20 років тому кепкували з "сантехніка Ковальського", сьогодні захоплено пишуть про польське економічне диво. Ну, а в нас трохи інші топтеми в українсько-польських реляціях.
Маємо черговий скандал на тему історичної пам'яті. І понеслося, і знову змішалося все докупи: УПА, Бандера, Муссоліні, операція "Вісла" etc. І от вже польські праві обіцяють блокувати вступ України до ЄС, наше МЗС намагається дипломатично гасити пожежу.
Читайте також: Переварити образ українця-переможця частина поляків не може
Знаєте, я не раз намагався застановитися над питанням — чому нас так тригерять ці наші суперечки з поляками? Друг України, професор Казімєж Вуйціцькі каже, що в поляків на психологічному рівні присутній певний патерналізм, повчальний тон в спілкуванні з українцями.
Мені здається, що війна з росіянами дуже загострила наше несприйняття будь-якого роду менторства, яке ми трактуємо не інакше як прояв імперськості до нас як нації. Ми не хочемо, щоб нас повчали. Тим паче коли йдеться про нашу трагічну, болючу історію.
Нам є багато що відповісти полякам. Про політику "пацифікації", про Пілсудського, про те, як легко розвиватися, коли не маєш спільних кордонів з московитами. І це все буде справедливо. Але не допоможе. Хіба що нашкодить. Бо давайте відверто: єдиний спосіб змусити ставитися до себе як до рівного — стати рівним.
Тому якщо ми справді хочемо вийти з комплексу "молодшого брата", нам треба, нарешті, чесно визнати свої проблеми. Є, по суті, лише один шлях. Можна ним не йти. Натомість далі шукати виправдань, чому не йдеш. Ці виправдання є — чудові виправдання! Проте, замість зосереджуватися на наших одвічних "бідацтвах українського народу" - нам не пощастило з сусідами, політиками, населенням, — замість отого всього можна врешті-решт провести бодай ті реформи, які поляки зробили понад 30 років тому.
Це — Шлях. І в ньому, як на мене, більше гідності, ніж в нескінчених суперечках на могилах предків.
Спеціально для Еспресо
Про автора. Андрій Сайчук, журналіст, телеведучий
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Актуальне
- Важливе