Трамп, Лукашенко і велика ілюзія "м’якої сили"

Трамп намагається використати Білорусь як "демоверсію" нормального життя для диктаторів. Логіка Білого дому тут лежить на поверхні — вони щиро вірять, що через Мінськ можна знайти коротший шлях до голови Путіна.

Це така собі спроба застосувати "м’яку силу" замість реального тиску. Трамп хоче на живому прикладі показати Кремлю: подивіться на Лукашенка, він  в Америці, він суб’єкт, з нього знімають токсичність. Це такий собі пряник для Путіна — мовляв, "здавай назад, і Росія так само повернеться у світову еліту, отримає зняття санкцій і забуде про ізоляцію".

Для самого Лукашенка цей розворот подій — справжній подарунок долі. Для нього це не просто поїздка, а шанс виповзти з-під завалів міжнародного ігнору. Він знову стає "потрібним", знову отримує суб’єктність і може торгувати своїм посередництвом.

Читайте також: Москва відкрила другий фронт. У Будапешті та Мінську

Це ідеальна нагода довести Путіну власну корисність, адже тепер він не просто "молодший брат", а легальне вікно для зв’язку з Заходом. При цьому і в Мінську, і в Москві чудово розуміють гру американців. Цей план настільки очевидний, що Путін навіть не намагається йому перешкоджати. Навпаки, Кремлю вигідно, щоб Трамп якомога довше перебував у цій ілюзії.

Чому так? 

Бо доки у Вашингтоні вірять, що диктаторів можна "перевиховати" м’яким підходом і переговорами через посередників, доти не буде реального, нищівного тиску. Путін просто дозволяє Трампу жити в цьому вигаданому світі.

Для Москви це ідеальна димова завіса: поки американці граються в дипломатію з Лукашенком, Росія виграє час, уникаючи справді радикальних кроків з боку Штатів.

Джерело

Про автора. Максим Несвітайлов, експерт-міжнародник

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.