Трамп відмовляється від зустрічі з Зеленським

Колишній президент Сполучених Штатів Дональд Трамп очевидно не зустрінеться із президентом України Володимиром Зеленським, який зараз перебуває у Сполучених Штатах. Раніше про можливість зустрічі Зеленського і Трампа говорили в Офісі президента України, у планах команди Зеленського було організувати зустрічі як із чинним президентом США Джо Байденом, так і з обома кандидатами на найвищу посаду в Америці, віцепрезиденткою Камалою Гарріс та колишнім президентом Дональдом Трампом.

Зараз в оточенні Дональда Трампа говорять, що жодної зустрічі із Зеленським не планувалося, однак сам Дональд Трамп нещодавно підкреслив можливість такої зустрічі. Те, що в команді Дональда Трампа вирішили відмовитися від зустрічі із Володимиром Зеленським, може пояснюватися ще й тим, що під час своїх виступів на мітингах, присвячених власному переобранню на посаду президента Сполучених Штатів, Дональд Трамп став жорстко критикувати як чинного президента Джозефа Байдена, так і віцепрезидентку Камалу Гарріс, які, нібито, втягнули Сполучені Штати у війну і не знають, як вийти з цієї ситуації.

Читайте також: Чи використає Байден провал путінського блефу

Про російсько-українську війну Дональд Трамп згадує тепер практично на кожному своєму передвиборчому мітингу, і якщо в Пенсильванії він назвав Володимира Зеленського найкращим продавцем в історії, тому що український президент нібито кожного разу повертається зі Сполучених Штатів із 60 мільярдами, то на передвиборчому мітингу в Джорджії він пішов набагато далі й підкреслив, що з Росією немає ніякого сенсу воювати, бо вона виграє війни.

Як доказ Дональд Трамп навів хрестоматійні приклади щодо перемоги Російської імперії у війні із французьким імператором Наполеоном Бонапартом, а також щодо перемоги Радянського Союзу у війні з Адольфом Гітлером. Проте Дональд Трамп забув сказати, що без допомоги союзників, серед яких головну роль відігравали Сполучені Штати, сталінський Радянський Союз навряд чи був здатний перемогти у Другій світовій війні добре підготовлену гітлерівську армію. Однак, звісно, мова йде не про історичні ремінісценції, а про те, що Дональд Трамп щиро впевнений в тому, що шлях до закінчення війни Росії та України йде через його власні перемовини із російським президентом Володимиром Путіним.

Трамп, як відомо, ніколи не приховував свого захоплення авторитарними лідерами й намагався домовитися навіть із північнокорейським диктатором Кім Чен Ином під час власного перебування на посаді президента Сполучених Штатів. Гучне фіаско, яке закінчилося продовженням розроблення ядерної програми Північної Кореї, нічому не навчило Трампа просто тому, що такі люди не здатні вчитися на власних помилках і живуть у тому світі, який їх влаштовує, а що відбувається із людьми, які перебувають за кордонами цього затишного світу Дональда Трампа, очевидно не турбує ані колишнього американського президента, ані його прихильників.

І в мене немає жодних сумнівів, що навіть після цих висловлювань Дональда Трампа та його відмови зустрічатися із Володимиром Зеленським, прихильники Трампа будуть переконувати, що він допомагатиме Україні та знає, як закінчити війну поразкою Російської Федерації.

Читайте також: "Мирні" плани для України. Види "милосердя"

А правдива відповідь полягає в тому, що він нічого не знає, а допомога Україні, у разі, якщо Дональда Трампа оберуть президентом США, можлива тільки в разі інтенсивного тиску на очільника держави, так, як це відбувалося під час його попереднього перебування на вищій посаді у Сполучених Штатах.

Ті, хто будуть вважати, що сама зустріч Володимира Зеленського не тільки із Байденом, але і з обома кандидатами на посаду президента США, з самого початку була авантюрою, бо навряд чи у період передвиборчої кампанії, яка базується на протистоянні позицій, обидва кандидати будуть готові зустрічатися із керівником України, можуть звернутися і до іншого досвіду, щоб зрозуміти, що Зеленський не один такий: зараз, якраз в ці години, до Нью-Йорка прямує літак прем'єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера, який планує не тільки виступити на сесії Генеральної асамблеї ООН, але і зустрітися, знову-таки, не тільки із президентом Сполучених Штатів Джо Байденом, але і з обома кандидатами на цю посаду.

Очевидно, що для Кіра Стармера це також важлива зустріч, тим більше перед самітом, який планується у Німеччині, самітом, під час якого Байден, Макрон, Стармер і Шольц мають обговорити стратегічне бачення подальшої підтримки України у наступні роки російсько-української війни. І звичайно, для прем'єр-міністра Великої Британії було б важливо зрозуміти, як насправді людина, яка може буквально за кілька місяців очолити Сполучені Штати, бачить західну солідарність у допомозі Україні, та і взагалі дії на послаблення позиції авторитарних держав, які кинули серйозний виклик демократіям і збираються перемогти в цій боротьбі, а зовсім не скласти зброю. Але проблема в тому, що Стармер також опиняється в ситуації, в якій опинився Володимир Зеленський.

Одна справа — висловити своє бажання зустрітися із Дональдом Трампом, а зовсім інша — це отримати згоду від команди колишнього американського президента та і самого Дональда Трампа. І з кожним днем передвиборчих мітингів, з кожним днем, коли посилюється протистояння між Трампом і Гарріс, з кожним днем, коли Трамп розпаляється і під час своїх мітингів починає говорити вже абсолютно жорсткі речі стосовно тієї політики, яку він пов'язує зі своєю конкуренткою, можливість зустрічі із тими, кого він підозрює у підтримці Байдена і Гарріс, зменшується досить серйозно. Варто нагадати, що у Великій Британії Трамп підтримує зовсім не лейбористів, а одіозного Найджела Фараджа, який був батьком безумного Брекзиту, що привів Велику Британію на межу серйозних економічних проблем і постійної кризи.

Так що в цій ситуації виявляється не тільки Зеленському, а можливо і Стармеру не варто сподіватися на увагу Дональда Трампа, і це теж дозволяє зробити висновки, яким буде трампівське президентство, якщо американці проголосують саме за цю невгамовну людину.

Джерело

Про автора. Віталій Портников, журналіст, лауреат Національної премії України ім. Шевченка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.