Українські біженці під ударом: чому Словаччина погрожує припиненням допомоги?

Він пригрозив скасувати екстрену допомогу електроенергією, яку Словаччина надає Україні після ракетних обстрілів, а також зрізати соціальні виплати українським біженцям. Це не просто ганебний шантаж — це чистий блеф! Державна енергокомпанія Словаччини вже заявила, що не піддасться політичному тиску прем’єра та продовжить постачання електрики до України.

Фіцо лише імітує силу, але його погрози нагадують риторику Путіна, до якого він їздив перед Різдвом.

А що думають українські біженці про погрози Фіцо? Наскільки вони залежать від допомоги уряду та наскільки вони налякані? Чи може одна людина поставити під загрозу підтримку цілої держави? І як це вплине на тих, хто шукав порятунок за кордоном? 

Погрози словацького прем’єра залишилися порожніми: попри його заяви про скорочення енергетичної допомоги Україні, Польща оголосила про готовність компенсувати ці втрати додатковими поставками електроенергії. А сам Фіцо після цих подій зник з інформаційного простору — його знайшли аж у В’єтнамі.

А тим часом його візит до Путіна та антиукраїнська риторика викликали обурення опозиції та громадян. Люди бояться, що Словаччина може стати черговим сателітом Москви. За мітингами уважно слідкували й українці, які живуть у Словачинні.

В перші місяці Словаччина першою у світі передала систему протиповітряної оборони. За президентства Зузани Чапутової Словаччина активно допомагала і українським біженцям.

Відомо, що найбільшу кількість українців прийняли Німеччина (1,1 млн), Польща (960 тис) та Чехія (370 тис). Але навіть маленька Словаччина з населенням у 5 мільйонів прихистила близько 130 тисяч українців.  Їм надавали матеріальну допомогу — 80 євро на особу. Так, це не 500, як у багатій Німеччині, але для людей, які втратили все, це було більше, ніж багато.

Спочатку людей селили безкоштовно, словаки приймали їх до себе. Трохи згодом уряд розробив програму компенсації житла, де за кожних окремо проживаючих українців виплачується певна сума. Також усі українці мали змогу безкоштовно користуватися громадським транспортом, а діти отримали від словацького уряду ноутбуки або планшети.

А потім, на виборах 2023 року, переміг Роберт Фіцо, який називав українських військових "нацистами та фашистами". Він обіцяв, що не дасть Україні "ні однієї кулі". Втім, заборонити комерційний військовий експорт так і не зміг, і постачання озброєння навіть зросли. Ситуація виявилася подібною до постачання електрики, яке він теж збирався заборонити.

Але те, що Фіцо справді зробив, — це суттєво обмежив допомогу українським біженцям ще влітку цього року. Тому його нинішні погрози не мають жодного сенсу: двічі відібрати один і той самий гаманець не вийде.

З початку липня 2024 року в Словаччині змінилися правила надання допомоги за програмою тимчасового колективного захисту.
Матеріальна допомога тепер надається лише на 120 днів від моменту прибуття або ж соціально вразливим групам. 

Через ці зміни кількість отримувачів допомоги скоротилася вчетверо. До липня 2024 року допомогу отримували 33 тисячі осіб, тепер залишилося 8 тисяч. Якщо раніше Словаччина витрачала на ці виплати 5 мільйонів євро на місяць, то тепер — лише 1,2 мільйона.
Скоротилася і кількість словаків, які отримують компенсацію за розміщення українців: було 10 тисяч осіб, зараз залишилося близько 4 тисяч.
Нічого особливого в тому, що Словаччина зменшує підтримку біженців, немає. Таким шляхом йдуть багато країн. Але водночас вони чесно визнають: це для того, щоб стимулювати українців працювати та оптимізувати свої витрати.

Тільки словацький прем’єр, який атакує Євросоюз зсередини та заглядає в очі Путіну, намагається використати тему українських біженців і допомоги їм у своїх брудних політичних іграх. Українці ж у Словаччині дають собі раду і без урядових виплат: працюють, інтегруються та навіть відкривають власні бізнеси.

Фіцо переймає стиль Путіна, фірмовим почерком якого давно стало взяття в заручники невинних людей. Але словацький прем’єр все ж живе в центрі Європи й змушений зважати на цивілізовані норми. Саме тому його погрози так і залишилися порожніми словами. На додаток, після його візиту до Москви захиталася коаліція, і вже цього року в Словаччині можуть відбутися дострокові вибори.

Втім, поведінка Фіцо — це важливий політичний сигнал. І не лише для нашої влади, а й для українців за кордоном. 

Лише сильна українська держава здатна гарантувати безпеку своїм громадянам. Саме тому після війни нам потрібно змінити країну — її інституції та ідеологію.  Якщо ми не змінимося, не відновимо довіру людей до держави й не створимо нову країну, то не буде ні інвестицій, ні повернення біженців.

Вибір, який ми робимо сьогодні, визначає майбутнє кожного українця. Це варто знати, щоб зрозуміти справжню суть геополітичних ігор. 

Джерело

Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.