Українські діалекти: чи є галицизми "спольщеною святою говіркою"

Каже, що правильно казати лише "чашка".

Горнятко та філіжанка — не можна, бо горнятко — це глечик для приготування густих страв, а філіжанка взагалі тюркізм.

А чо! Дайте мені глечик кави! Тепер так і буду казати, бо все одно за день стільки її випиваю.

Хоча ні, буду казати: отої коричневої рідини, бо кава це ж тюркізм та арабізм вкупі, kahve ж.

Харам!

Далі редакторка каже: діалекти не об'єднують, а роз'єднують.

А щоб ти вс*алася.

Раніше культури, знання, мови, діалекти збагачувалися через взаємозапліднення, а тепер стерильний стіл, хлорка, біла плитка і бірка?

Хай би тоді пані редакторка взяла бурякового та хлібного квасу, розвела водою, кинула туди сушеної риби і їла б цей, прости Боже, борщ.

Ні картоплі, ні томатів, ні солодкого перцю в цьому борщі не було, бо Колумб ще не відкрив Америку і не зіпсував цими кулінарними діалектами стерильну європейську кухню.

Читайте також: Молодь стала пишатися родинними діалектами

Врешті пані зриває дах (стріху? чи по благородному казати "стріха"?) і Васільєва обзиває галицький діалект "спольщеними святими говірками".

Гуцулам, бойкам та лемкам скажи, Васільєва, що в них спольщена мова, яку самі поляки не зрозуміють і навіть не вловлять.

Але як вже так хочеться штрикнути суто львів'ян за їх ґвару, то польського там стільки ж, як ідишу та німецької.

Якщо взяти більшість досі популярних діалектичних слів, то польська для них стала лише містком, бо вони переважно німецькі.

Врешті, Львів — це останнє німецьке місто на Сході Європи, німці його будували й керували ним років так з двісті.

Читайте також: "Ми живемо в занедбаному саду і не лише через війну"

Це вже потім поляки через шлюби асимілювали німецький патриціат, але германський вплив відбився не лише в містобудуванні, менеджменті чи судочинстві, а й у кухні та мові.

Можна наводити безліч прикладів, але краще просто порадити Васільєвій: "береш свою чашку, запарюєш грєчу, додаєш лаврушу, ліпиш собі з цього куліча і вйо на сочєльнік".

І як вже на то пішло, то згідно "святої польської говірки", калапуцькаєш всьо у своєму черепі.

Бо ж czaszka! (czaszka (пол.) - череп).

Джерело

Про автора: Олег Манчура, журналіст.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.