Українські дрони можуть взяти участь у параді на Красній площі

Московські паради традиційно мають дві частини: прохід військових колон повз піраміду Леніна та повітряну частину над Москвою. Проліт у небі над Кремлем літальних апаратів української "малої авіації" має додати параду колориту й нагадати, що "спеціальна воєнна операція йде відповідно до плану".

Якщо СБУ та ГУР дійсно зуміли налагодити пряме авіасполучення з Москвою, то питання регулярності рейсів, а також часу і місця прильотів цікавить усіх, не лише телеглядачів параду в Україні.

У цьому контексті головна інтрига: чи з’явиться на параді Путін. За традицією він має бути особисто присутнім на трибунах. Але повідомлення CNN свідчать, що Путін останні місяці істотно скоротив свої переміщення і практично не виходить із бункера в Краснодарському краї під ешелонованим захистом ППО. А в бункері парад доступний лише по телевізору.

Паралельно по всій Росії регулярно і надовго відключають інтернет. Сьогодні повідомили, що в Москві він буде відсутній з 5 по 9 травня. Таким чином Кремль демонструє, що після українських дронів найбільший страх Путіна – це необмежений інтернет. Для більшого хорору можна уявити ситуацію, в якій український дрон пролітає над Москвою та "роздає" необмежений інтернет, об’єднуючи ці два страхи в один грандіозний кошмар.

Два місяці тому здатність Ізраїлю та США завдавати далекобійних ударів призвела до знищення значної частини політичної та військової верхівки Ірану. Україна впродовж кількох місяців поспіль демонструє власні успіхи в цьому. Тому не дивно, що страх – це основна емоція, яку сьогодні демонструє російський режим.

Путін може скільки завгодно намагатися випромінювати оптимізм. Але через відключення інтернету та вибухи по всій країні, включно з Москвою, безперспективність війни стає зрозумілою кожному росіянину. Навіть тим, хто традиційно вірив кремлівській пропаганді.

Росія не здатна виграти цю війну. Сьогодні це стає дедалі очевидніше для кожного мешканця країни. Це видно і за соціологічними даними, які кілька місяців поспіль фіксують стабільне падіння рейтингу Путіна. Середньостатистичний росіянин втрачає віру в нього як у "місцеве божество". Теза "нема Путіна – нема Росії" перестає бути аксіомою, адже Путін, який ховається від дронів, боїться інтернету та дивиться парад лише по телевізору, погано асоціюється з образом "царя-батюшки".

Зрештою, ми стаємо свідками логічного завершення чергової російської історичної ілюзії. Країна, яка століттями будувала власну ідентичність на культі мілітарної всемогутності, опинилася заручником страхів окремого ленінградського пенсіонера. Військовий парад, який ще кілька років тому був символом сили, перетворюється на символ приниження та безпорадності. Коли замість гуркоту танків світ обговорює маршрути українських безпілотників і глибину путінського бункера, стає зрозуміло, що епоха російського геополітичного блефу добігає кінця. І хоча цей процес може тривати ще довго, навряд чи щось зможе його зупинити.

Джерело

Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.