Уроки Грузії та Молдови проходять повз нас невивченими

Просто зараз реалізується масштабний проєкт розвороту України з європейського на російський вектор розвитку. Десятки і сотні проросійських спікерів активно розганяють ідеї про "поганих" союзників. 

Треба віддати належне, підґрунтя для критики союзників є. Кожен день гинуть наші люди, друзі, знайомі, рідні. І нам би хотілося мати "петріот" у кожній ОТГ і безліміт ракет, щоб не гинули хоча б діти. Це дуже сильний емоційний тригер, і я розумію, коли люди на емоціях звинувачують союзників, що ті не закрили небо. Але не підтримую. 

Чому я не підтримую публічну критику союзників? Бо я вдячний за ту підтримку, яку ми вже отримали, коли, висловлюючись словами класика, "проє*лі" підготовку до війни й озброєння своєї армії. 

Я не хочу бути свинею, якій міністр оборони Великої Британії має робити зауваження, що вони не "Амазон" і треба мати елементарну вдячність за вже отриману зброю, перед тим як вимагати ще.

Читайте також: Зеленський прогріває варіант колективної вини Заходу

За даними Мінекономрозвитку, військова та економічна допомога наших союзників Україні склала 177 млрд доларів за 2022-2023 рр., а за 2024-й очікується ще близько 100 млрд. Загалом виходить 277 млрд доларів. 

Це майже шість бюджетів України на 2021 рік (доходи).

Тобто вдумайтеся в ці цифри: протягом останніх трьох років наші союзники потроювали бюджет України. До одного бюджету, який заробляли ми, союзники додавали майже по два наших бюджети зверху щорічно.

Погані союзники? Ніт, я не можу погодитися з таким твердженням. І не емоційно, а на підставі фактів, які маю перед собою. Внесок союзників у нашу обороноздатність складно переоцінити.

І мені просто дико спостерігати справжнє цькування союзників, влаштоване російськими агентами та корисними ідіотами.

Я навіть можу зрозуміти політиків, які постійно обливають гі*ном руку, яка їх годує. В політиків інші цілі. Їм неважливо, в яких кордонах буде Україна. Для них має сенс тільки їхня особиста влада. Хай в Україні залишиться одна Київська область, на прокорм їм зі слугами вистачить. Тому вони активно гавкають на союзників, щоб перекинути на них відповідальність за свої поразки на фронті, та здобувають електоральні бали ціною втрати союзників.

Читайте також: Гойдалки зневіри та антизахідні настрої — другий виклик для України після війни з Росією

Але я не розумію простих людей із моєї стрічки, які не здатні скласти 2+2 і зрозуміти, що цькування союзників неухильно наближує Україну до Грузії та Молдови. Бо якщо Америка погана, то хто хороший? Правильно, Московія! І так, відсоток за відсотком, зменшується кількість людей, які будуть голосувати за європейський вибір, і збільшується кількість охочих повернутися в "родную гавань" до окупантів. На жаль, перспектива зростання проросійських настроїв не просто реальна, а неминуча.

Двадцять разів подумайте перед тим, як писати щось про імпотентність Заходу і силу Путіна. Про поганих союзників, які нас недостатньо сильно люблять і цінують. Бо кожен такий пост – це мінус нашому європейському вибору і плюс Путіну. 

І коли, не дай Боже, після війни в нас почнуться такі само проблеми, як у Грузії та Молдові, і ми знову будемо ходити по лезу, як у часи Майданів, згадайте тих єрмаковських позитивчиків, які годували народ байками про поганих американців і схилили Україну до "русского міра". Бо кожна дія має наслідки. І думати про них треба вже зараз!

Джерело

Про автора: Сергій Марченко, експерт ринку праці, блогер.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.