Вибір Болгарії. Радев — очевидний ризик для України

Болгарія важлива для України передусім як постачальник снарядів радянських калібрів. Це один із найбільших виробників боєприпасів у Європі. У перші місяці після початку повномасштабного вторгнення саме болгарські снаряди забезпечували приблизно третину потреб українських військових.

Зрозуміло, наскільки критичною була ця допомога навесні та влітку 2022 року, коли західні країни лише починали постачання, а Україна дуже швидко вичерпувала власні арсенали. До цього слід додати, що після атак на українські нафтосховища саме Болгарія забезпечувала Україну пальним через Румунію. Тобто впродовж останніх років ця країна була критично важливим партнером для України.

На парламентських виборах, які відбулися минулої неділі, перемогла "Прогресивна Болгарія" — коаліція на чолі з колишнім президентом Руменом Радевим. Його політична сила набрала найбільшу кількість голосів і може самостійно сформувати уряд.

Хоча конституційної більшості немає, на практиці це не є критичним: для більшості рішень вона не потрібна. Відтак Радев матиме достатньо інструментів для самостійного управління країною.

Читайте також: Болгарія обрала не Орбана. Колонка Віталія Портникова

Проблема в тому, що Румен Радев є досить проросійським політиком, і саме він найближчими роками впливатиме на відносини між Україною та Болгарією.

Його позиція добре відома. Він виступає проти будь-якої підтримки України й неодноразово заявляв, що постачання зброї робить Болгарію стороною війни. На посаді президента він накладав вето на рішення щодо військової допомоги Україні, а також виступав проти розширення санкцій проти Росії та за відновлення закупівель російської нафти. Тому отримання ним реальної влади в Болгарії є очевидним ризиком для України.

Водночас наразі складно передбачити, як саме зміниться політика Болгарії щодо України за нового уряду. На відміну від Угорщини, українська тема не була ключовою в передвиборчій кампанії. Радев переміг на антикорупційній риториці, до якої додавалася велика кількість різнопланових заяв. У результаті програму майбутнього уряду складно чітко окреслити.

Втім, малоймовірно, що він зможе зупинити військові контракти на постачання зброї Україні. Болгарські підприємства ВПК працюють на повну потужність, а значна частина поставок іде до України через посередників. Припинення цих контрактів означатиме не лише втрату робочих місць, а й мільярдні збитки, які Болгарія навряд чи може собі дозволити.

Країна лише нещодавно перестала бути найбіднішою в ЄС (нині це місце посідає Угорщина), тому відмова від прибутків військово-промислового сектору виглядає малореалістичною.

Найбільш критичним ризиком є можливе використання Болгарією права вето на рішення ЄС щодо України. Йдеться не лише про інтеграцію до ЄС і НАТО, а й про санкційні пакети, фінансову допомогу та інші рішення.

Втім, досвід останніх років показує, що навіть із такими політиками, як Віктор Орбан, Євросоюз знаходить способи обходити блокування. Це відбувається через замороження фінансування, обмеження доступу до фондів та інші механізми тиску. Як наслідок, поки не було ситуації, коли ЄС не зміг ухвалити рішення виключно через позицію однієї країни. Такі дії можуть гальмувати процеси, але не блокують їх повністю.

Тому, попри результати виборів у Болгарії та прихід до влади проросійських сил, Україна, ймовірно, зможе зберегти як поставки боєприпасів, так і просування в напрямку європейської інтеграції.

Головне — не припуститися власних помилок. А це, як ми знаємо, завдання, з яким українська влада справляється не завжди.

Джерело

Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.