
Як Росія воює на чужих виборах
Цієї неділі відбулися президентські вибори у Польщі (перший тур) та у Румунії (другий тур)
Те, що Росія застосовує на просторі західних альянсів різноманітні дезінформаційні кампанії як один із підвидів гібридних дій — уже усталена практика, яка зазвичай активізовується та контрастніше проявляється під час виборів.
Зокрема, напередодні президентських виборів у Польщі Росія активно використовувала технологію "двійник" (створення фейкових сторінок у соціальних мережах, які імітують реальні західні ЗМІ).
Нічого нового, насправді. Бродячий склад російських дезінформаторів курсує від виборів до виборів, використовуючи обкатані механізми. Питання у тому, як цьому протидіяти.
Нагадаю, що протягом попереднього року у західних ЗМІ виходило багато публікацій (зокрема, в The Washington Post), де якраз детально перераховувались російські дезінформаційні кампанії на підставі масиву внутрішніх документів Кремля, які були отримані раніше європейською розвідкою.
Читайте також: У другому турі виборів президента Румунії переміг проукраїнський мер Бухареста Нікушор Дан. Його опонент Сіміон визнав поразку
Нагадаю:
1. Росія нарощує пропагандистські операції в рамках другого фронту, який, "за словами колишніх та чинних високопоставлених західних чиновників, став для Москви майже таким же важливим, як і військова складова". Тезово більшість кампаній спрямовані на розпалювання ворожнечі всередині суспільств, а також антиукраїнських настроїв.
2. Ще у січні 2023 року Кремль всерйоз зайнявся темою підриву західної підтримки України. Сергій Кирієнко, перший заступник глави адміністрації Кремля, викликав команду політтехнологів, які вже працювали над кампаніями з ослаблення підтримки Києва в Європі та попросив їх розширити свої зусилля, йдеться у документах. На стратегів працюють десятки співробітників "ферми тролів" та перекладачів.
3. Серед інструментів/технологій, які застосовуються у дезінформаційні компанії, вказуються такі: "Двійник" (створення фейкових сайтів, які видають себе за легальні західні ЗМІ); "Часткова правда" (80 % загальної інформації та 20% інформації, в якій зацікавлена Росія; при цьому постійним рефреном має бути: "Ось що відбувається насправді, ось про що мовчать офіційні ЗМІ"); "Недовговічні акаунти" (облікові записи у соцмережах, які використовуються для розсилання посилань на матеріал, а потім видаляються; "ідея полягає в тому, щоб приховати справжнє походження інформації"); "Лист невидимим чорнилом" (поширення тільки вебадреси, а не слів повідомлення, щоб ускладнити пошук цього матеріалу); "Прийом заплутування" - перенаправлення читачів через низку, типу, випадкових сайтів, доки вони не потраплять на маніпулятивну статтю.
Про авторку. Олеся Яхно, українська журналістка, політологиня
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Актуальне
- Важливе








